Як часто ви повчаєте своїх героїв? Змушуєте їх подумати над своїми помилками чи прийнятими рішеннями, чи взагалі власним життям?

Лаінель виявилась ще тою "нареченою", навіть якщо шлюб політичний. Касію доведеться чимало витерпіти, щоб все-таки цей шлюб відбувся. І без Ксаріеля тут не обійшлося.

Дві тіні для однієї корони

І ось кілька спойлерів, над чим героям доведеться подумати☺️ звісно якщо захочуть думати взагалі☝️

“Мудрість старших не завжди гучна. Часто — беззвучна, як тиша після грому.”

“Справжня правда – вона не в словах. Вона – в мотивах.”

“Любов – не пісня, хлопче. Це сад. Ти або садиш і дбаєш, або дивишся, як усе сохне.”

“У любові немає логіки, хлопче. Там – лише вогонь. І якщо ти вмієш рахувати, то, мабуть, ще не кохав по-справжньому.“

— Ви коли-небудь боялися бути... просто ніким? — випалив той, втупившись у нього круглими, майже дитячими очима.

Касій не відповів одразу. Його рука застигла на вуздечці. Повітря в стайні стало важким, немов його просякли димом. Навіть коні замовкли.

— Щодня, — тихо мовив він нарешті. — Але найбільше... коли дивлюсь у дзеркало.

— Я часом теж боюсь. У нас у дворі кажуть, що якщо дуже боїшся – значить, ще не зовсім нікчема. Бо нікчемі вже нічого боятись.