Вітаю любі читачі ♥ Хто не знає, я далі пишу слеш, але тепер як Лакі Харт.

Цей блог – не просто чергова рекомендація, це моя особиста, емоційна і така щира спроба сказати: вам потрібно прочитати цю історію. Чому? Бо "(Не) більше ніж друзі" – це не просто роман про кохання. Це лайтове, грайливе, зворушливе й водночас глибоке занурення в історію двох хлопців, які… ну, трохи заплуталися у тому, ким вони є один для одного.

ЧИТАТИ ТУТ

— Ти… спеціально вдягнув цю сорочку? — Герман зробив крок, але зупинився, ніби перед прірвою. 

Я підійшов до нього сам. Повільно. По-хижому. Мої пальці ковзнули по власному стегну, лишаючи натяк, що саме чекає на нього, якщо він ризикне зробити ще один крок. 

— Ага, — нахилився я до самого його вуха. 

— Хотів перевірити, скільки в тебе витримки. 

— Нуль, — чесно зізнався Герман, хрипко вдихаючи мої парфуми. Я усміхнувся, торкнувшись кінчиками пальців його шиї. Відчув, як у нього здригнулися коліна. 

— Знаю. Але мені подобається, як ти стараєшся. 

— Я зараз не стараюся. Я борюсь за життя, — прошепотів він, а його рука вже ковзала мені по ребрах. 

— Здавайся. Все одно програєш, — я відступив на півкроку, але його рука залишилася на мені. 

— Якщо приз — ти, то я і не збирався вигравати, — промовив Герман і зірвав з мене решту ґудзиків.

Я вже не стримувався. Потягнув його до себе, торкнувся губами його рота і поцілував повільно, смакуючи. Це не було поспішно. Це було, як довгоочікувана кульмінація нашого полум’я, яке ми розпалювали місяцями. Його долоні опинилися на моїй талії, мої — у нього на потилиці. 

Я знав: цієї ночі він буде моїм. А я – його. Без масок. Без страхів. Тільки ми, наші дотики, і цей вогонь, який нарешті зірвався з ланцюга. 

Дякую, що читаєте мої історії ♥. Я вже активно працюю над новими книгами і дуже хочу, щоб ми зустрілися у них знову. А поки обов’язково дайте шанс Арсу й Герману. Бо їхня історія – це не просто про любов. Це про сміливість любити. 

Instagram

Facebook 

TikTok

Інший акаунт на Букнет (Іванна Желізна)

Інший акаунт на Букнет (Лакі Харт)

З любов’ю, ваша Іванна♥