Знижка! Джекпот, що став коханням!

Вітаю, любі!!!

Сьогодні діє знижка на роман від Александра та Луки. 

На вас чекають, емоції протистояння, та справжнє кохання.

Уривок.

— Флеш рояль! — Оголосив покер-руш.

Лука з полегшенням видихнув. — Цей мудак Саєвський його доконав, і сьогодні таки програв весь свій бізнес. Просадив все решту в покер. Не тільки бізнес а й будинок, і батьків раритетний автопарк.

Лука Чорних встав з-за столу. Він втомився час відпочивати сьогодні він примножив свій капітал. Тож пора і честь знати.

Високий, кремезний чоловік впевненою ходою подався на вихід.

— Чорних, зачекай. — З відчаєм волав у слід худорлявий блондин. — Я хочу відігратися.

Лука йшов не оглядаючись, наче не чув. Мріяв про стакан хорошого віскі, хорошу дівку, яка б зняла напругу та міцний сон.

— Ти чуєш мене Луко. Я хочу відігратися.

Чоловік зі законними рукавами білої сорочки оглянувся.

— Чим відігратися? Ти банкрут. — Холодно кинув з відразою дивлячись на пропащого чоловіка, який очевидно був залежним ігроманом і не міг вчасно зупинитися.

— В мене для тебе дещо є. — Зареготав істеричним сміхом. — Впевнений ти не відмовишся.

— Що ти маєш? Ти ж голий, босий. Завтра мені ключі і документи, бо інакше з під землі дістану. — Говорив впевнено та чітко, аби захмелілий Саєвський міг зрозуміти.

— Я відіграюся. — В істериці кричав схиблений блондин. — Я маю дещо на ставку.

— Що саме? — Важко зітхнув Лука.

— Александру! — З великими вирученими очима повідомив Саєвський.

Чорних застиг, навіть покер-руш припинив складати фішки великими очима дивлячись на чоловіка за столом.

— Саєвський, ти придурок? Я на людей не граю.

Вже повернувся, щоб піти та блондин заволав йому у спину.

— Ти завжди дивився на мою дружину облизуючись. Тільки не кажи, що це не правда. Я все бачив. Вона у мене ласий шматок. Забирай її і поверни все, що я програв.

— Сергію, іди проспися, я на людей ставки не роблю. Це протизаконно. — Вже зробив два кроки аби піти, та Саєвський все ніяк не міг вгомонитися.

— Тут все протизаконно, тож або погоджуєшся, або...

За знижкою сюди...

iuIdnr36 — Ілона та Давид.

Приємного читання!

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталя Берладин
08.04.2025, 10:12:45

Дякую, за промик)

Лія Тан
08.04.2025, 10:40:16

Наталя Берладин, Приємного читання!♥️♥️♥️

Інші блоги
За лаштунками
#за_лаштунками@avtorkaolena Вітаю, любі читачі! ? Сьогодні хочу поділитися з вами однією важливою та надзвичайно цікавою темою. Ті з вас, хто читав мою першу книгу «Темна сторона раю», пам’ятають, що там були глави
В маєтку все дуже автентично
Хочу показати візуал до сьогоднішніх розділів "Маєтку за річкою". Наша Олена вражена автентичністю та рівнем деталізації старовинної атмосфери. Здається, сервіс тут на вищому рівні)) Поки вона виявила лише єдину проблему
Представляю вам нашу нову історію!
Пані та панове, вітаю! Ми офіційно дійшли до старту нашої історії! І якщо чесно, я досі не можу повірити, що після всіх голосувань, підрахунків і моїх спроб не зламати собі мозок ми нарешті отримали готову основу для майбутнього
Оновлення
https://booknet.ua/book/shovai-mene-b459554— Ти не виходиш без необхідності. ​Я хрипло засміялась: — Це не жарт, Ліліт. ​— Що ще? А, точно, я ж тепер твоя. Ну, я перед тобою, бери мене. ​— З чого ти взяла, що я тебе торкнуся? —
Ковбої Українського Степу.
Вестерни показують, якими швидкими стрілками були американські ковбої. Та в часи, коли ковбоїв ще не існувало, ба більше, не існувало навіть Америки, в наших степах вже рвали землю підковами скіфи. І стріляли вони влучно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше