Як я і казав, історія Пустоти зародилася ще у 2014 році. Відтоді — то пишеться, то відкладається. Є загальна концепція, є лорна сітка подій, але... Але.

Якщо перші дві історії ще років 5–8 тому були скелетно сформовані і більш-менш розвивалися у голові, то наступні — це лише концепти у думках. Є ідеї, є настрої, є напрямки… Але зараз я сиджу і ловлю себе на думці: з чого почати?

Можливо, варто подати паралельні події від імені іншого персонажа — розповісти те, що залишилось «за кадром», чого не бачив головний герой. А може, краще продовжити його шлях і розкрити нові грані?

З одного боку, вибір здається трохи тупиковим — важко вирішити, що обрати. Але з іншого — хочеться і те, і інше. А якщо робити обидва варіанти одночасно — з'являється відчуття, що можна заплутатись у власних нитках.

Тому зараз — мозковий штурм. Пошук точки входу. Бо всередині — цілий всесвіт, який так і чекає, щоб його знову оживили словами.