Після мрачнушно-безнадійного попереднього оповідання, несподівано, гумор і сатира. Особисто я не люблю і не дуже схвалюю cancel culture, хіба що за дуже зашкварні, жахливі речі (русню кенселити можна й треба!), тож не міг трохи не пройтися нею. А якщо магістр Морісей здався вам смутно знайомим... ви шарите в музиці. Бо це стьоб над Стівеном Патріком Морріссі, який, окрім таланту, відомий своїм вельми паскудним характером.

Viva, hate!