Творчість і депресія - актуальна тема
Я дивлюся по блогах і загальному настрою, що багато хто увійшов в стадію, коли нічого не хочеться і все здається таким, що втратило сенс. Я розумію. Новини, м'яко кажучи, не тішать, а погода спаскудилась.
Хочу поділитись своїм досвідом - може, комусь він стане в нагоді.
Оскільки, як і багато хто, я живу з цим з дитинства, то давно виробила правило: Коли все погано і нічого не хочеться робити, - просто роби те, що треба (хоча б мінімум), а та, що прийде тобі на зміну, коли відпустить, буде тобі за це вдячна. Це неймовірно допомагає в житті.
В творчості ще складніше. По-перше, творити (саме створювати в голові сцени) в "чорній полосі" неможливо. У мене, як правило, більшість сцен заздалегідь придумана, їх треба тільки написати.
По-друге, писати в такі моменти теж не хочеться. Але можна і через "не хочеться". Серед іншого, мене мотивує графік викладки. Якщо вже щось обіцяла, воно має бути. Глобальна проблема в тому, що я не можу зрозуміти в такому стані, подобається мені написане чи ні. Тут вже доводиться чекати моменту, коли повернеться "світла сторона". Але набагато краще написати, хай і погану сцену, яку пізніше доведеться видалити повністю (і таке буває), ніж не написати нічого.
Нещодавно така погана сцена дозволила мені рухатись по тексту далі (з певних причин я пишу текст тільки і виключно в тому порядку, як його будуть читати), а коли дійшло до викладки, я перечитала, зрозуміла, що це нікуди не годиться, і переписала її. Зате після неї в мене вже було 3-4 нормальні глави.
Висновок? Просто пишіть. А потім вирішите, що з цим робити.
Картинка в тему. Поки створювала обкладинку для тритончика, в мене вийшло кілька "темних". Тобто мені-то подобається, але тон у історії набагато позитивніший. Ось і для них знайшлось застосування. Отже, темний тритон:
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже актуальну тему Ви підняли, дякую за неї.
Я пишу вже багато років, і за ці роки була в різних стадіях, намагалася навіть взагалі все покинути. Але це не діє. Не писати не можу. Тому згодна з вами, краще писати, хоч щось, ніж не писати взагалі нічого. Тепер потроху пишу кожного дня, або редагую те, що вже написано.
А ще є в мене один дієвий метод, вправа з психології) Я згадую, де була в цей момент торік, і що досягла за цей рік. Відразу все стає на свої місця, як я розвинулась, що подолала, що зробила. Адже багато хто з нас займається знеціненням своїх досягнень, меншевартістю себе... І, звісно ж, все це йде з дитинства, бо більшість не дооціненні спочатку своїми батьками, а потім й сверстниками тощо. Тож ту увагу й любов, що ми не отримали в дитинстві, потім у дорослому житті шукаємо деінде. Звідси ж і трохи егоїстичне бажання, щоб цікавилися нашею творчістю та коментували)) Але вже доведено, що ніхто не подолає нашіх «демонів», крім нас самих. І сама священна битва це з самим собою. Так якось...)
Ілюстрація чудова, вайб дарк фентезі, хоч я й не знаю, хто це)
Чарівна Мрія, Дякую за пояснення, тепер зрозуміло!)
Що робити, коли в душі горить бажання творити, писати, а часу на це катастрофічно не вистачає? Коли потрібно щодня йти на основну роботу, бо, на жаль, гроші самі не з'являються, а життя диктує свої умови. І в той момент, коли в голові народжується прекрасна сцена, яку так хочеться швидко записати, ти просто не маєш змоги — або немає часу, або сил, або можливості. Бісить коли автор сидить дома і ниє, що не може щось написати, або натхнення зникло. От щиро заздрю людям, які не працюють, а повністю в письмі. А ви працюєте?
Світлана Романюк, Я не проти))
в цілому так і є. тільки не треб приплітати сюди депресію. це серйозний діагноз, що потребує фахового лікування.
Я просто даю собі відпочити та переключитися на щось інше. Дорама, малювання, або читання книги. Якщо все взагалі кепсько, то не чіпаю жодну творчість, аби відпустило) Тоді все знову повертається в норму)
Діана Козловська, Головне, щоб рано чи пізно відпускало)
Випередили мої думки)
Дякую за блог, зараз багатьох митців криє депресняк.
**А що ви хочете, Нептун вийшов з творчих Риб і більше файли не підгружаються швидко.**
Але ми не будемо слухати внутрішнього ворчуна.
Дуже гарна картинка, він прямо така сирена)
Olha Alder, :))))
Щодо картинки - цей мені мармизкою найбільше припав до душі, але контекст у нього геть сумний... Це більше для оригінальної русалоньки Андерсена підійшло б)
Ооооо, яка знайома тема, аж фоешбеки побігли :)
Чарівна Мрія, Знов флешбеки… :(
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати