Вітаю, любі читачі і колеги! Продовжую свою книгу “Ти моя проблема” і буду рада читачам і враженням. А сьогодні продовження на вечір випадково вже опублікувала вдень, тож запрошую ;)

Нагадую, що ця книга буде повністю безкоштовною, і оновлюється щодня. 

Ділюсь уривочком: 

Ігор, мовчки чекає, а потім нарешті наважується, кивнувши головою в бік Діани, яка неподалік довго обирає шоколадні батончики на вітрині заправки. 

– Бос, куди ви її повезете?

Я видихаю дим і стискую зуби.

– Звісно ж, додому.

– Додому? — він переводить погляд на двері заправки, за якими тепер зникла Діана. – Ви ж розумієте, що це...

– Що? – зиркаю на нього спідлоба.

Ігор трохи вагається, але все ж каже:

– Це буде проблемою.

– Проблемою для кого?

Він знічено відводить погляд.

– Для вас. Для вашого життя. Для вашої… нареченої.

Я стискую щелепи.

– Це мій дім. І Діана – донька мого побратима.

Ігор вже не сперечається, тільки головою мотає з боку в бік, наче струшуючи ману. 

– Ви уявляєте реакцію Ангеліни?

Я мовчу. Мені не потрібно уявляти. Я знаю. Бачу перед собою її ідеально вишукане обличчя, її холодний погляд. Вона не буде істерити, не буде кричати. Вона лише зробить той самий крок назад, ніби дистанціюється від усього, що їй не подобається.

____
Отакий напружений момент нас чекає. Як вважаєте, Ігор правильно робить, що забирає Діану додому? 

Читати книгу можна тут.

Приємного вечора)