Добрий вечір, мені стало цікаво, що ви додаєте в свої твори особистого? Може якісь цікаві описи або зовнішній вигляд головних героїв?
Саме я пронизую твори своїм "божевільним" гумором, через нього драматичні моменти в моїх творах проживаються легше і мені здається таким чином з різних сторін розкриваються персонажі.
Завжди коли читала твори помічала щось таке особливе у кожного, так що ж додаєте саме ви?
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКожного зі своїх героїв чи героїнь "пропускаю" через себе, уявляю ситуації й реакції на ці ситуації. Оце й додаю. Має бути логічна й адекватна поведінка моїх героїв. Звісно все суб'єктивно. Деякі герої чимось нагадують знайомих.
Ніка Цвітан, Ну мені здається, ми підсвідомо додаємо деякі риси знайомих людей більш вживаючись в історію і пропускаючи її через себе!) Теж доволі часто пропускаю персонажів крізь себе придумуючи їх реакції та емоції)
Мої останні твори є винятком - де я персонажам дав риси характеру від себе та своїх друзів. Тим не менш, я завжди уявляю героїв з унікальним архетипом, щоб вони максимально різнились від одне одного.
У нас з друзями є локальний мем а-ля "Тарантинівські діалоги", тільки "Феодотівські діалоги"). В чому суть? Є у нас трагічна і моторошна історія... темний світ, де люди живуть за принципом "high tech - low life", вбивають одне одного, а мир - це суб'єктивне поняття. Ясна річ, що твір має бути серйозним, але там чимало кумедних діалогів, які можуть перебити цю атмосферу, але, на диво, вони лише додають живність творам!
Феодот, Теж рада мати з вами схожі погляди:)
Я в своєму "Колобку" змалювала моїх бабусю й дідуся, в "Червоній шапочці" моїх ворогинь, і ще де що, що краще тут не писати)), в "Проданій матір'ю" я змалювала одного персонажа зі своєї матері, а в циклі "метаморфози Асі" трохи свого рідного міста))
Оксана Павелко, Згодна з вами)
Все що бачиться, відчувається, чується, думається –додається. Без бажання це показати, не писала б.
Мартін Штарк, Це додає неймовірної атмосфери творам)
Героїв просто бачу у своїй уяві. Якими є вони, такими й переношу в твір. Не переймаюся, не додаю нічого, не прикрашаю внутрішній конфлікт.
Віт Тасик, Мені сподобався ваш коментар - він насичений римою! Для мене все залежить від жанру і бажання творити, наприклад в "Напівкровка" я одразу побачила персонажів такими які вони зараз є та єдине, що незмінно живе в моїх творах - це гумор! )
Я постійно додаю персонажам, то свої риси, то риси друзів та знайомих) Деякі навіть себе впізнають xD
Anrimoto, ☺️
В книзі "Ельф знахарці не товариш" більшість історій, які згадує Катя - реальні, вони з мого життя))) Деякі персонажі також списані з реальних людей.
Джуні Салем, Ого, це насправді чудово! В моїх книгах більш за все з'являється легкий гумор, що розвиває персонажів. Як на мене це дуже цікаво писати та залишати частинку свого життя в історії!)
Я додаю у свої твори якісь кумедні моменти з мого життя і свого рудого кота Буцефала.)
Лана Рей, Це дивовижно!) Як на мене це завжди додає лоску та шарму, а улюбленці додають радості і вам і вашим читачам)
Кожна моя героїня має щось від мене))) Одна - наївність, інша- впертість, наступна - креативність, ще одна - почуття гумору ))) Хтось має мої хобі, хтось звички, хтось вподобання)
Завжди легше писати про те, що знаєш добре та пережив особисто )
Бажаю успіху ❤️
Олеся Глазунова, Я згодна з вами, так історія стає більш живою та пронизаною емоціями та дивовижними моментами, що стоять за життям самого автора! ) Навзаєм)))
Мабуть, кожен персонаж має частинку особистості автора)
О, якщо з милих моментів - деяким героям я "роздаю" свої речі і прикраси (тобто аналогічні тим, що маю в реальному житті).
Чарівна Мрія, О, це мені дуже знайомо! Я ще іноді додаю якісь незвичні особливості. Щось по типу шрамів або кольору очей! )
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати