Почав помічати, що дуже велика кількість творів наче написана нейронкою. Йдеться про конкретні мовленнєві конструкції та стиль письма, про речі, які повторюються майже у кожній книзі. І я не про сюжетні тропи. А про "пропалюючі / обпікаючі погляди", "очі, що вгризаються", і так далі.
Наче й автори різні, а відкриваєш історію - бачиш одне і те ж.
Я згоден, що вищенаведені приклади дійсно гарно звучать. Але коли "обпікає погляд" кожна перша книга - це про щось та й говорить...
Так, нейронку можна навчити писати текст певного жанру. Але наскільки б не був розвинутий чат гпт - він все ще пише кострубато. "Палиться" рваним темпом, короткими фразами без глибини.
З часом це може сильно спотворити "рецептори" читача, а автора - привчити лінуватися. В цьому й загроза.
То що, я хочу сказати, що нейронка - зло, і користуватися нею не потрібно?
Потрібно, звичайно. Зі свого досвіду скажу, що чат гпт прекрасно себе показує в якості редактора й коректора.
Коли ти пишеш певний уривок, главу. Пояснюєш йому, що конкретно хочеш зрозуміти для себе (тобто - ставиш нейронці технічне завдання, промт пишеш чітко) - тоді він може видавати дуже хороші речі.
І то, всі поради нейронки, усі пропозиції потрібно пропускати через себе додатково. Часто його пропозиції потребують аналізу й ручної адаптації. Тому що він видає як і реальні перли, так і крінжатиму люту інколи)))
Сам гпт зізнається, що йому важко прописувати глибину. Спробуйте і ви поспілкуватися з вашим роботом, позадавати відверті запитання - думаю, багато що здивує)
До чого це я - хотілося б більше бачити душу автора, і менше машинної генерації в книгах...
Нейронка може стати охрененним помічником, якщо вміти з нею працювати.
В жодному разі не вказую на конкретних авторів, але текстів, чисто згенерованих ШІ, справді багато.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу "пекельний погляд" чи "пекельні борошна" чи що там ще, - це, мабуть, стандартні кліше, а не джпт.
Стосовно себе, то іноді прошу свій шматок твору виправити помилки і підкреслити слова, що часто зустрічаються. Потім знаходжу синоніми чи аналоги, а то й зовсім змінюю.
Був такий випадок, коли попросила джпт наситити текст і додати деяких смішних моментів, - то після того за голову взялася. Сюжет вийшов заплутаним, і врешті-решт з 5000 символів, які у мене було до того, він видав 2700, та ще й змінив деякі факти, а головне упустив. Так що взяла з його варіанту лише один вираз, решту залишила свого.
Мені він допомагає вибратися з творчої кризи, вже допоміг краще ніж психотерапевт з яким працювали більше пів року. Після прильоту стало дуже важко писати, займатися будь якою творчістю...
Я взагалі кожне слово самостійно, якщо й звертаюся до штучного друга, то лиш в технічних питаннях, навіть якщо чогось конкретно не знаю, прошу пояснити, або накидати приклад в деяких тонкощах в яких я взагалі профан, та всеодно пишу своїм стилем. Навіть перевірку тексту йому не довіряю. Єдине що можу довірити це перечитати книгу на сайті, якщо не 18+, і дати оцінку.
Я люблю нейронку. Дуже допомагає знаходити потрібну інформацію, відсіюючи непотрібну. Вдало робить розрахунки коли потрібно розрахувати відстань і час за який герої можуть її пройти враховуючи особливості сюжету. Але пише дійсно кострубато. Він не відчуває героїв так як автор.
Надія Філіпська, Згодна. Ші просто відбирає ту інформацію яка актуальна для ситуації. Імена також класно підбирати.
ChatGPT використовую для створення обкладинок а також як допоміжний засіб для редагування тексту.
Я пишу сюжет книги сам.Лише картинки і обкладинки в моїх книгах це робота ШІ Leonardo.Ai
Користуюся нейронкою щоб генерувати обкладинки, відсилаю йому готові розділи щоб він висловив свою думку, даю перекладати але переклад читаю і виправляю. Цей придурошний джпт скільки його не свари усе одно у репліках героїв ставить чорні крапки замість довгих рисок як клятий список. Та все ж він дає глибокі відгуки на мою книгу, про яку відгукується лише один читач (і той пише, типу дякую за проду, не хоче втручатися у творчий процес
Юрій Гадзінський, Пам'ятаю, я дала йому завдання: проаналізуй персонажа, він каже - не знайшов. Я така йомайо один з головних героїв, ти просто ктрл ф зроби з ім'ям воно тобі знайдеться, навіть ворлд 2007 року з цим впорався, але не ШАІ.
Я обожнюю нейронки, але ніколи не бачила, щоб їх використовували на літературних сайтах. Тоді у мене є питання, щоб що?)
Ну гаразд, це філософія.
Я за нейронки всією душею, просто тому, що знаю, що вони ніколи не замінять живу людину. У них немає душі, зв'язку з Богом/Всесвітом/ангелами... У них немає дару, а лише алгоритм. Але ви мене щиро здивували, сказавши, що таких текстів багато.
Юрій Гадзінський, Намагається залучити читачів таким чином...
Розумію ваші переживання щодо засилля текстів, створених ШІ. Дійсно, зараз контенту дуже багато, але якість і душа історії все одно залежать від автора. Головне – це сюжет, персонажі та емоції, які вони викликають. Якщо текст живий, добре написаний і чіпляє – його будуть читати, незалежно від того, хто чи що допомагало в його створенні. Тож не варто перейматися кількістю – важливо, щоб історія мала свою унікальність і силу. Мені, як читачу подобається все.
Анна Титова, Все правильно кажете. І щоб ця магія працювала - тим, хто користується нейронкою надто активно, слід бути обережним )
Не знаю, будете ви здивовані чи ні, але ці "обпікаючі погляди " – то не робота ШІ, а просто людини, що замало читає. До прикладу, почитайте любовні фанфіки й зрозумієте, про що я. ШІ ж навпаки запропонує вам сотні варіантів, як то замінити. Просто хтось побачив у когось цю фразу й взяв собі, а потім повторив, повторив… Це просто результат маленького словникового запасу та обмеженого досвіду читання
Юрій Гадзінський, Коли ти молодше й на емоціях читаєш, всі ці крінжові фрази здаються романтичними, прикольними, геніальними, але якщо заскрінити цитати й повернутися до них через 10 років, точно виникне питання "Як це мені могло подобатися?". До речі, 10 років тому ШІ не було, а в текстах їх було тьма-тьмуща. Й це не єдиний такий вислів. Тому справа точно не в ШІ. Й, скоріш за все, автори таких книг не те що ШІ, а й програми з вичиток не використовують
Я б на Вашому місці не казала б що "дуже велика кількість"... Так є автори, які використовують ШІ, але далеко не всі!
ШІ тексти відрізняються від тексту "живих авторів". І не тільки відсутністю душі... ШІ не знає та не так активно використовує фразеологізми, тексти ШІ прилизані та якісь беземоційні.
Такі тексти є,але можна обирати "живих авторів", яких на Букнет достатньо і оминати тих, хто ще здатен створити щось самостійно. Але не говорю про коментарі до книг інших авторів...
Юрій Гадзінський, Можливо, мені щастить і я обираю "живих авторів" та оминаю "ботів". Інакше їх не назвеш )
Користуюсь штучним інтелектом лише для створення ілюстрацій. Десь у 1/3 малюнків використано справжні фотографії, як тло, на яке додано намальованого персонажа. Ще 1/3 це малюнки з декількох шарів, створених інтелектом, але суттєво перероблених самотужки у різних фоторедакторах і перезібраних наново. І лише остання 1/3 це повністю роботи ші, але корекція кольорів та деякі інші операції все одно робились вручну.
Для складання текстів ші не використовую.
Сергій Ляховський, Ну малюнки - це так) Ілюстрації, образи... Обов'язково
Дуже багато, на жаль
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати