Знаючи Вашу творчість, підозрюю, що попереду — емоційний вибух. Причому такий, що його найголосніше буде чути саме в тиші.
А тепер — трохи сарказму. Але не до книги, а до цього міні-вірша в блозі.
«Іноді, щоб не втратити себе, потрібно зупинитися…» — звучить правильно. Єдине “але”: ти зупинився, а життя — ні. Воно й далі біжить, штовхається ліктями і ще встигає запитати: чого це ти тут “зупинився”?
«У тиші…» — тут згоден на всі 100: тиша інколи потрібна, щоб зосередитись.
«Без світла…» — отут я б посперечався. І буквально, і метафорично: краще, щоб світло було. Бо світло — це орієнтир. Без нього можна так “зупинитися”, що потім не кожен знайде вихід із темряви.
«Без ролей і пояснень…» — красиво, але ризиковано: варто лиш скинути ролі — і одразу з’являються охочі призначити тобі нову.
«Саме там ти знову себе знаходиш…» — а інколи не знаходиш, але є шанс почути.
І маленька порада (вже без сарказму): емоції теж мають складатися у структуру і бути спрямленими. Тоді вони тримають удар, не розсипаються при критиці й звучать ще сильніше.
Доброї ночі всім, хто не спить! Тут знайомила вас із новинкою. Буктрейлер шикарний, раджу переглянути, я закохана)) А тепер хочу показати декілька візуалізацій з оновлення, яке ви зможете прочитати вже о 00.00! Сама чекаю
У вас теж таке буває? Сідаєш «на 15 хвилин почитати»… і все. Мінус сон, режим і адекватність.. До речі, а ви читаєте кілька книг одночасно чи тільки одну?
Бо я або повністю живу в одній історії, або хаотично
Друзі, у мене сьогодні справжній творчий прорив! Поки реальний світ живе своїм ритмом, у світі мого роману події розгортаються зі швидкістю світла. За останні 24 години я написала цілих 6 нових глав! ЧИТАТИ «ПЕРЕЛЮБНИЦЮ»
Всім вітаннячка☺️❣️⭐ Давненько мене не було останнім часом, та нарешті я до вас, сподіваюся, повернулася, але не з порожніми руками, а з новиночкою. На перший погляд, скажете, що репертуар не дуже схожий на мій, але я
Усім тихої ночі ☺️ Поки новинка активно пишеться, хочу запросити до уже завершеної книги "Моя згуба" у жанрі романтична еротика/сучасний любовний роман. ❣️ Якщо ви шукаєте історію, від якої затамовуєш
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнаючи Вашу творчість, підозрюю, що попереду — емоційний вибух. Причому такий, що його найголосніше буде чути саме в тиші.
А тепер — трохи сарказму. Але не до книги, а до цього міні-вірша в блозі.
«Іноді, щоб не втратити себе, потрібно зупинитися…» — звучить правильно. Єдине “але”: ти зупинився, а життя — ні. Воно й далі біжить, штовхається ліктями і ще встигає запитати: чого це ти тут “зупинився”?
«У тиші…» — тут згоден на всі 100: тиша інколи потрібна, щоб зосередитись.
«Без світла…» — отут я б посперечався. І буквально, і метафорично: краще, щоб світло було. Бо світло — це орієнтир. Без нього можна так “зупинитися”, що потім не кожен знайде вихід із темряви.
«Без ролей і пояснень…» — красиво, але ризиковано: варто лиш скинути ролі — і одразу з’являються охочі призначити тобі нову.
«Саме там ти знову себе знаходиш…» — а інколи не знаходиш, але є шанс почути.
І маленька порада (вже без сарказму): емоції теж мають складатися у структуру і бути спрямленими. Тоді вони тримають удар, не розсипаються при критиці й звучать ще сильніше.
Андрей Романенко (Black Silver), ❤️
Але не факт...
Оксана Дичка, Саме так...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати