Письменницька сутність просила крові
І довелось її дати.
Як би мені не подобалось писати милу історію про кохання, на другий місяць перебування в мі-мі-мі атмосфері, я просто завила і зрозуміла, що хочу екшену, крові та драми. Мій мозок послужливо підкинув відповідну сцену, від якої в мене загорілись очі.
Вперше в житті я дозволила собі відкласти поточний твір, щоб відволіктись на щось маленьке.
Вперше в житті я написала невелике самостійне оповідання. Як не дивно, відкрила для себе, що маленький обсяг має свої переваги: в нього можна вкласти кілька рівнів сприйняння і питання, відповіді на які читачеві доведеться шукати самостійно. Не знаю, чи ви ціните таке в творах, але я - так.
Вперше в житті я викладаю слеш... Хоча читаю його постійно, але майже не пишу. До речі, ця ситуація змусила мене згадати, чи я його писала взагалі. Фанфіки по Гаррі Поттеру рахуються? Тоді трошки писала, але давно... А от так, щоб комусь показати, то точно ніколи.
Отже, запрошую вас подивитись на смертельний танок цих двох красенів. Виконується вперше!

2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТепер треба на біс) Всім сподобалось)
Olha Alder, Слеш точно ще буде) Мені таки сподобалось його писати)
Але не тільки... Дай Боже часу на реалізацію всього замисленого)
Я от теж зараз пишу експериментальний твір без крові і насильства, розумію вас. Руки так і чухаються додати хоч трошки)))
Чарівна Мрія, У мене так із Скайнером було)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати