І довелось її дати.

Як би мені не подобалось писати милу історію про кохання, на другий місяць перебування в мі-мі-мі атмосфері, я просто завила і зрозуміла, що хочу екшену, крові та драми. Мій мозок послужливо підкинув відповідну сцену, від якої в мене загорілись очі.

Вперше в житті я дозволила собі відкласти поточний твір, щоб відволіктись на щось маленьке.

Вперше в житті я написала невелике самостійне оповідання. Як не дивно, відкрила для себе, що маленький обсяг має свої переваги: в нього можна вкласти кілька рівнів сприйняння і питання, відповіді на які читачеві доведеться шукати самостійно. Не знаю, чи ви ціните таке в творах, але я - так.

Вперше в житті я викладаю слеш... Хоча читаю його постійно, але майже не пишу. До речі, ця ситуація змусила мене згадати, чи я його писала взагалі. Фанфіки по Гаррі Поттеру рахуються? Тоді трошки писала, але давно... А от так, щоб комусь показати, то точно ніколи.

Отже, запрошую вас подивитись на смертельний танок цих двох красенів. Виконується вперше!