Мортенн не може, щоб не пожартувати у некромантському стилі. Але з таким дідусем, як у Ейлірейн інакше не виходить.

Заходьте почитати "Академію Фейлім". ;) Тепер оновлення будуть за графіком: щоденно опівночі.

— Та вгамуйся ти вже, Дугвіне! — бабуся підійшла до дідуся, присіла на край ліжка і, накапавши йому зілля в склянку з водою, простягла, щоб він випив. — Вони хочуть допомогти. Вони також є частиною нашої родини. Як я могла їх вигнати?
— Зілля не допомагають із прокляттями, — зауважив Мор, спостерігаючи, як дід п'є воду.
— Це заспокійливе, — відповіла бабуся і, забравши в діда порожню склянку, налила й собі.
— Заспокійливе йому точно не завадить, — посміхнувся Мор і підійшов ближче до ліжка. — Ну що, кейре Найєнн, будемо лікуватися або оформимо вам місце зі знижкою на кладовищі? У мене там є знайомі.
Мор, як завжди, не міг встояти, щоб не вставити свої некромантські жарти! Я невдоволено штовхнула його в бік, але він лише обдарував мене хитрою посмішкою у відповідь.

Також заглядайте до мого телеграм-каналу та інстаграму. Там є приємні бонуси до книг! ;)