Учора я завершила мій дитячий детектив про Білченя!
І знаєте що? «Річкове чудовисько» виявилося зовсім не тим, ким я його уявляла на початку :) :)
Довелося повертатися до третього розділу й переписувати майже всі сцени з новим поглядом на «зловісного» мешканця річки.
Писати дитячі історії — це справжня пригода!
Не лише для героїв, а й для автора. :)
Це чудово, непередбачувано і неймовірно захоплююче!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПереписування попередніх розділів це звичайна річ. Просуваючись історією, автор "бачить" події все краще і краще, ось тому й доводиться втручатися та вносити виправлення. Через це є сенс викладати лише повністю завершений твір, адже читач дуже рідко повертається до вже прочитаних шматочків тексту.
Сергій Ляховський, Дякую щиро за коментар! Тепер я набагато краще це розумію :) :)
Справді, чим далі пишеш, тим чіткіше бачиш історію — і руки самі тягнуться щось підправити. У новій історії вже вирішила не поспішати й не публікувати розділи одразу. Навчаюся на власному досвіді :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати