Дорогі мої, продовження вже на сайті.
Додавайте новинку “Ти моя гра” в бібліотеку, так як попереду багато цікавенького.

Уривок з оновлення:

Коли він кличе — я приходжу. Це правило врізалося в мою свідомість, наче тонка голка під шкіру. Непомітно, безболісно, але залишаючи після себе відчуття, ніби щось всередині мене вже не належить мені самій…

Він чекав на мене у своєму кабінеті. Для чого йому ця вся вистава з кавою? У нього ж є власна секретарка. А у мене і так є власні обо'явзки... хоча я розумію, що він мене взяв на цю роботу і він може мене звільнити. Але мені дуже потрібна ця робота. Навкруги був все той же кабінет, все ідеально на своїх місцях.

  Я ставлю каву перед ним на його столі і все що хочу в цей момент — втікти звідси.  

— Цукор? — питаю якомога спокійніше.  

— Один. І без молока.  

Моє серце здригається. Він пам'ятає. Пам'ятає той випадок в їдальні, коли ми з однокласниками розлили молоко на його портфель. Ми сміялися, але я бачила в його очах такий холод, що не могла зрозуміти, як це сталося. Для нього це не була жартівлива ситуація, хоча я тоді ще не усвідомлювала, як сильно він переживав…

Почати читати новинку.



#зустріч_через_роки #владний_бос #протистояння_характерів

Підписуйтесь на мою сторінку, аби не пропустити новинок-смаколинок, які плануються вже зовсім скоро.