Додано
26.03.25 22:05:00
Дві академії в процесі
Вітаю!
Сьогодні додала 2 свіженькі главички до романтичного фентезі
Академія трьох стихій
- А ти вмієш керувати літаком? - я недовірливо спостерігала за хлопцем. - Щось підказує мені, що твої вміння закінчуються на розведенні вогнища у лісі.
- Ти мене не до оцінюєш, гостреньконоса, - він обернувся і простягнув мені шолом. – Якщо боїшся, можеш надіти шолом. Він не від чого не захистить. Але тобі буде спокійніше.
- Який чудовий подарунок, - фиркнула я, але одягла шолом. - І в мене нормальний ніс. Якщо тебе щось не влаштовує у моїй зовнішності, то це твої проблеми.
– Для мене це взагалі не проблема, – усміхнувся хлопець. - А тепер припини розмови. Настав час злітати.
- Може не треба? - я вчепилася в його сидіння. - Давай просто пройдемося лісом. Покажеш мені пару гарних локацій. І я піду додому. Я ще не всю домашку зробила.
- Знайшла через що турбуватися, - Кріс хмикнув і різко смикнув штурвал.
- Ти мене не до оцінюєш, гостреньконоса, - він обернувся і простягнув мені шолом. – Якщо боїшся, можеш надіти шолом. Він не від чого не захистить. Але тобі буде спокійніше.
- Який чудовий подарунок, - фиркнула я, але одягла шолом. - І в мене нормальний ніс. Якщо тебе щось не влаштовує у моїй зовнішності, то це твої проблеми.
– Для мене це взагалі не проблема, – усміхнувся хлопець. - А тепер припини розмови. Настав час злітати.
- Може не треба? - я вчепилася в його сидіння. - Давай просто пройдемося лісом. Покажеш мені пару гарних локацій. І я піду додому. Я ще не всю домашку зробила.
- Знайшла через що турбуватися, - Кріс хмикнув і різко смикнув штурвал.
Також запрошую тих, хто ще не знайомий до романтичного фентезі з потраплянкою:
- Вихованню (не) підлягає
Марі Харлон - молода дівчина, яка щойно розірвала токсичні стосунки і вирішила змінити життя на краще. Однак, нереальна подія трапилася в її житті. І вона потрапляє до іншого світу, де всім заправляє магія. Синьоокій брюнетці доводиться йти на компроміс, аби мати дах над головою. Але це дорого коштує – їй треба перевиховати директорського синочка, якого побоюються вчителі академії, де тепер живе Марі.
та Повертатися (не) планували
Я вже змирилася, що більше ніколи не побачу батька своєї майбутньої дитини. Подруга наполягла знайти собі багатого чоловіка, поки не пізно, і повісити на нього всі тяготи батьківства. Але він дізнався, що донька йому не рідна. І ми вирушили назад у той світ, де я мала швидкоплинну слабкість із сином директора. Ось, тільки тепер різниця у віці у нас ще більше.


Ольга Іваненко
467
відслідковують
Інші блоги
Чомусь я впевнена, що в мене буде хлопчик. Такий же гарний, як Едвард… Хоча це може стати в майбутньому проблемою… Хай краще він буде схожий на дідуся! Сміюся, уявивши собі немовля з фізіономією бульдога й поглядом
https://booknet.ua/book/ruka-ob-ruku-z-smertyu-ya-provedu-tebe-do-prestolu-b460103 Ямадзакі Тоширо дядечку 50 років
Чому ми продовжуємо обирати людину, поруч із якою більше не почуваємося щасливими? Мені здається, справа не завжди в тому, що ми надто сильно любимо. Іноді ми просто надто довго будуємо своє життя навколо когось,
Привіт!! Запрошую вас до читання моєї першої книги "На межі прицілу")))) де відбувається цікавий поворот долі. Буду дуже рада бачити ваші відгуки після прочитаного ☺️☺️☺️
Я запропонував Тайрі сісти в одне з крісел, поставив перед нею контейнер і виклав прибори. — Поїж нормальної їжі. У вас у їдальні готують непогано, хоча для мене ця їжа має досить специфічний смак через місцеві трави. Вона
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати