Письменників можна розділити на два типи. Перша садівники – вони посадять ідею і дозволяють їй рости, самостійно розвиватися, час від часу підстригаючи кінчики. Садівник ніколи не поставить грубого каркасу та не зажене історію у рамки.

Архітектори вони… Спочатку зроблять скелет – почнуть з того, про що буде книга, потім розкладуть на розділи, а розділи – на абзаци, пропишуть ЛОР, кожного персонажа і подію, і тільки потім писатимуть саму книгу.

Хтось каже, що архітектори – це вже досвідчені садівники, хтось вважає, що садівники частіше пишуть емоційні новели, а архітектори – перевантажені деталями складні історичні романи.

Та істина дуже проста: кожен автор у певній мірі є архітектором і садівником. До якогось моменту ми проробляємо свій твір, вимальовуємо основні моменти а тут вже бац – і воно само пішло! Та все ж я більше садівник, ніж архітектор, десь 60 на 40. Так вже сталося, що моя нетерплячка не дає мені довго сидіти за підготовкою до книги, коли руки просять писати. З тієї ж причини мені важко тримати недописані розділи у чернетках проте… Іноді треба переступити через себе, аби мати гарний результат.

До якого типу ви радше за все себе б віднесли?