Перший комікс до книги "Королівство пухнастих лап"

Трохи магії, трішки герані і кішка, якій байдуже.
Заглядайте — буде затишно.

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
IRMA SKOTT
26.03.2025, 11:26:08

Мімішно!

Ель Грей
26.03.2025, 14:10:00

IRMA SKOTT, З котами інакше не буває ❤️

avatar
Олесь Король
25.03.2025, 22:09:47

Круто

Ель Грей
25.03.2025, 22:15:53

Олесь Король, Дякую ❤️

avatar
Ольха Елдер
25.03.2025, 22:11:51

Ой як гарно! Чарівно

Ель Грей
25.03.2025, 22:15:59

Olha Alder, Дякую ❤️

avatar
Олеся Глазунова
25.03.2025, 22:16:09

Нафеячила )))
Дуууже гарно вийшло!

Ель Грей
25.03.2025, 22:16:56

Олеся Глазунова, Дякую ❤️

avatar
Щастя
25.03.2025, 23:09:25

Так гарно вийшло❤️ Ви постарались!))

Ель Грей
25.03.2025, 23:11:56

Наталя, Дякую ❤️

avatar
Поліна Ташань
25.03.2025, 23:26:17

Йой, яка краса!

Ель Грей
25.03.2025, 23:34:54

Поліна Ташань, Дякую❤️

avatar
Немеш Іван
25.03.2025, 22:07:50

Ого. Дуже якісний комікс. Ви самі зробили?

Показати 4 відповіді
Немеш Іван
25.03.2025, 22:21:12

Ель Грей, Ого. Круто. Дякую що сказали

Інші блоги
Її погляд.
Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.
Новий розділ
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
А далі що? (оновлення Порталу)
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Таємниця Геліос-5
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше