Останні кілька годин діє знижка ⚡2 книги

Вітаю, любі НАТХНЕННИКИ!!!

Запрошую до чуттєвих та емоційних книг на які сьогодні діють знижки!!!

"Наше спекотне літо". - 20%   

На півшляху, я побачив, симпатичну попку в шортиках, власниця якої зігнулась над автівкою. Відкритий капот з якого димиться. Явно перегрів. Як і зараз в мене в штанях. Апетитна - не те слово. Кругленька та апетитна. Цікаво, як виглядає хазяйка цього прекрасного бамперу?

   Зупиняю на узбіччі авто і виходжу з нього, знімаючи на ходу окуляри. Доходжу до того місця, яке мене привабило і запитую.

   — Привіт. Можу чимось допомогти? — Вмикаю усмішку і чекаю доки дівчина випрямиться, щоб зустрітись з нею очима. 

   Зупиняю погляд на золотавому волоссі, потім ясно розумію, хто ця бідося, яка смажиться під сонцем - бо її тачка димиться. Це моя навіжена сусідка. 

   Саммер підіймає нарешті на мене свої очі і важко стогне зі словами, які б я і сам із задоволенням сказав.

   — За що мені таке? 

   — І я "радий" тебе знову бачити. — Якщо чесно - радий. І все через те, що вона класно виглядає в шортиках, але це аж ніяк не стирає з моєї пам'яті інцидент, який відбувся вранці. — Бачу ти вже доїхала. — Засміявшись, я нарвався на гнівний та невдоволений погляд Саммер. 

   — Дотепно. Дуже дотепно. — Вона схрестила руки під грудьми, і я мимоволі задивився на западинку. — Що це ти робиш? — Хмикнула вона, забираючи руки з під грудей, суплячись від сонця та гніву. 

   — Золотко у мене є очі, у тебе є те, що нам хлопцям до душі. Вибач… я розумію, ти не звикла до такого… Але є таке слово, як сексуальність. І хто одягає такі шортики та декольте на блузці - повинен розуміти, що виробляє. — Хитаю головою, дражнячись з неї. Моє волосся падає мені на чоло, і я забираючи його, змушую навіжену сусідку задивитись на мене. —  О… хтось… закипає немов автівка на сонці… Це нормально, Золотко… це нормально. 

   — Ти це про що? — Супиться вона і нахиляє голову на бік.

   — Ти задивились на мене. — Знизаючи плечима, я усміхнувся її умить розчервонілим щічкам. 

   — Самовпевненість, як німб над головою. 

Наша п'янка осінь 20%

 — Вибач, Пупсику - заходь до будинку. — Я беру її валізу, яка стоїть трохи далі на порозі і потрапляю під краплини холодного дощу. Здригаюсь і заходжу за Слім у дім. Ставлю валізу у коридорі та зачиняю двері. Повертаюсь до Слім і бачу, як її щічки почервоніли. Вона чого? Дивлюсь на себе і ніфіга не розумію. — Щось не так?

   Слім кліпає, наче після сну, і прокашлюючись, говорить.

   — Ні… все просто супер! — Голос на октаву стає вищим. — Вибач… я без попередження…

   Я знову її обіймаю і дозволяю собі швидкий цілунок в губи, коли вона задирає голову і дивиться на мене. Вона ще більше червоніє. Я відсторонююсь. Ми обоє тепер прокашлюємося і я нарешті говорю.

   — Це також і твій дім Слім. Я ж говорив. 

   Слім опускає погляд на мій торс, потім відводить погляд, і врешті-решт зустрічається зі мною поглядом. Невже я бачу вогники в очах?.. Це звісно не вперше, але… вона завжди говорила, що в мене супер тіло - але зараз… в її погляді щось нове і це ніяковіння… Щось змінилось.

   — Знаю, знаю… але я б мала попередити…

   — Стоп! Ти приїхала і я радий. Тобі цього досить?

   — Так. — Сміється і одразу говорить. — Ноа… мені немає де жити. 

   Я очманіло дивлюсь на Слім і підіймаю брови.

   — Не зрозумів?

   — Квартиру, яку я знімала - продають. І мені немає куди подітись… а ще я подумала, що можу попрацювати і онлайн… Кілька тижнів… може місяць і я знайду нове житло, і назад додому… Але… зараз… Можна я поживу в тебе?

Тим читачам, хто бажає трохи естетики 18+ все тут

А ще новинка“Поцілунок під дощем”.

СТОРІНКА БУКНЕТ  ⚡ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ ⚡ ТікТок

Мирного неба!!! Героям Слава!!!