Уночі в Інсмауті… Трясця, та що ж таке! В Нейсмуті! Так от, вночі у Нейсмуті зазвичай спокійно. Після робочого дня всі розходяться по хатах, а нічний двіж серед технократів (чи технократійців? Як правильно?) якось не прийнятий. Лиш одинаки, яким вже зовсім нічим зайнятись, швендяють вулицями в цей час.

Прямо як у нас колись в комендантську… Ех, спогади!

Але сьогодні не так. Сьогодні тут гудуть сирени, чути тупіт ніг, а в небі кружляє патрульний дрон, висвітлюючи прожектором кожен закуток.

...

...в мене ще були шанси піти непоміченим та розчинитися у похмурій інсмаутській… тьху ти, нейсмутській ночі. Та хто ж знав, що мною зацікавиться не якийсь там Корпус Вартових, а аж самі безпечники альянсу. Служба Спокою, скорочено… Ну, ви зрозуміли.

Цей світ повен пасхалочок.

– Все сходиться, – гном уважно поглянув на мене. – Штандарт-майстер Строрі вдячний тобі за роботу.

А чого ж не “штандартенфюрер”? Ех, така пасхалочка пропадає… Ну, гаразд.

– Його вдячність мені дуже приємна… – насправді мені пофіг, але тсс! – Але, знаєте, як кажуть в мене на батьківщині? “Спасибі” не булькає.

Те, що я мав на увазі не Півострів, а іншу батьківщину – їм знати не обов’язково.

– Тобі переведуть обумовлену суму грошей. На знеособлений рахунок – ми вже домовились з банкірами з цього приводу. А ось те, що ти просив, – коротун поклав переді мною прямокутний металевий кейс.

...

Тремтячими від хвилювання руками (серйозно, аж тремор узяв) я відкинув кришку. Всередині лежала вона…

Моя “Гарнюня”.

І ні, це не я придумав. Гноми – мастаки давати своїм виробам всякі прикольні назви.

“Гарнюня” – модульна штурмова гвинтівка. У даній комплектації – з дульним компенсатором, складаним телескопічним прикладом, змінною оптикою (денна-нічна) та однозарядним підствольним гранатометом.

Хто читав "Сяйво" - тепер ви знаєте, звідки Дзен взяв гвинтівку)) Але далось йому це нелегко.