Додано
25.03.25 11:29:11
Гарячий любовний роман "Моя Алекс"
МОЯ АЛЕКС читати тут
Дорогі читачі, закінчується викладка роману і щоб вчасно побачити доданий другий том, підпишіться на історію. Вся трилогія буде безкоштовною. Гарного дня!
візуал Raina Crow
_________________________
— Але, місіс Трентон, не належить... правилами готелю заборонено… — розгублено бурмотів портьє, йдучи слідом за розкішною леді в яскраво-червоній сукні.
Дорогі читачі, закінчується викладка роману і щоб вчасно побачити доданий другий том, підпишіться на історію. Вся трилогія буде безкоштовною. Гарного дня!
візуал Raina Crow
_________________________
— Але, місіс Трентон, не належить... правилами готелю заборонено… — розгублено бурмотів портьє, йдучи слідом за розкішною леді в яскраво-червоній сукні.
— Чхати мені на ваші правила! Тут мій чоловік, і я маю право потрапити в його номер! — Хрустка купюра лягла в долоню слуги. — Відкривайте.
Потупивши очі, портьє провернув ключ у замку і поспішно втік. Алекс тихенько відчинила двері й клацнула світло. Яскраві лампи залили бурштином розкішну кімнату з широким панорамним вікном, за яким переливалося вогнями Місто Ангелів.
— Любий, нарешті я знайшла тебе! — Алекс заклякла на місці, побачивши на широкому ліжку свою сестру в обіймах свого чоловіка.
Скуйовджені й перелякані, вони, вище натягнувши простирадло, мовчки дивилися на завмерлу в дверях Алекс. До її обличчя прихлинула кров, і здалося, що потужним ударом під дих у неї вибили дихання. Боляче, як же боляче!.. Немов небо обрушилося і роздавало своєю вагою... Привалилася до одвірка — ноги не тримали. Але головне — не плакати! Господи, тільки не плакати!..
— Мерзотник... І ти ще смів мене в чомусь підозрювати?
Величезним зусиллям Алекс стримала лютий крик, розвернулася і кинулася геть із номера, повз картини в позолочених рамах, повз величезні букети з лілій і троянд, геть, геть звідси!..
— Алекс! — донеслося до неї запізніло-розкаяне.
Але вона вже мчала широкими сходами вниз. Завмерла у фойє готелю, постояла, дивлячись сповненими сліз очима у вікно, і без сил опустилася в широке крісло. Нестерпно захотілося курити. Думки плуталися і збивалися, серце шалено калатало в грудях і здавалося, зараз воно виламає ребра. Вона дала волю сльозам, судорожно дихаючи, потім витерла обличчя мереживною хусткою, діставши її з маленької сумочки. Помітивши на краю білосніжної тканини ініціали чоловіка, з огидою відкинула геть.
— Як ти міг...
Подивилася на телефонний апарат, що стояв на сусідньому столику, і поспішно кинулася до нього.
— О, Майкл, ти ще пошкодуєш... Я тобі покажу!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкі гарні ілюстрації, передають атмосферу, і саме вони зацікавили та змусили прочитати повність уривок)) Форматування дуже класно виглядає)
Юлія Рудишина, Згодна)
О, яке гарне формування! Як у Вас так вийшло?
Вадим Булава, випадково))) обирала щось зі списку форматування, друге зверху здається)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати