Які труднощі довелося подолати при написані?

Найскладніше – це сумніви. Чи добре я пишу? Чи буде це цікаво іншим? Чи взагалі варто продовжувати?

Спочатку мені не вистачало словникового запасу, я губилася в думках і не знала, як правильно висловити те, що бачу у своїй уяві. Бували моменти, коли я перечитувала написане і хотіла все видалити. Але з часом зрозуміла: головне – не ідеальність, а постійний розвиток.

Я почала більше читати, аналізувати тексти інших авторів і вчитися не боятися першого чорнового варіанту. Так, шлях не завжди легкий, але найголовніше – не зупинятися.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Надія Філіпська
25.03.2025, 16:45:02

Сумніви є в усіх авторів. І тут питання: хто кого здолає? Можна сумніватися але писати, і вдосконалюватися (те, про що ви написали), а можна просто розмірковувати над цим і не робити ніяких кроків.
Ви все правильно написали. Головне, не зациклюватися на доведенні творів до досконалості. Її немає! Пишіть так, щоб ви самі з захопленням перечитували свої тексти. Успіху вам у творчості)

Ева Вітер
25.03.2025, 20:27:48

Надія Філіпська, Дякую,взаємно)

avatar
Оксана Павелко
25.03.2025, 12:14:58

Як я починала писати: першу написану чернетку я як годиться за порадами С.Кінга відправила маринувати ся в шухляду на місяць, потім перечитала. Дійсно, рукописи краще читати не раніше ніж через місяць(особисто моя думка для власного досвіду). І тоді добре видно де що зайве а що проситься на доопрацювання. Скільки свій твір не перечитуй, він ніколи не буде ідеальним, завжди здається що у інших авторів краще, тож можна так затрати текст до дірок. Я одну свою так перелопатила кілька разів поки не плюнула і не залишила її в спокої. І я ніколи не задаюся питаннями чи добре воно написане чи ні, бо я знаю що мені ще розвиватися і розвиватися. Я наприклад не знаю і не вмію писати отими зарозумілими словами. Так, інколи жаба давить що більшість пишуть шедеврально, а я пишу звичайною простою мовою, як вмію, і мене читають, і це для мене головне.

avatar
Олеся Глазунова
25.03.2025, 09:29:22

Дуже правильні слова.
Написане та сам процес написання має подобатись, в першу чергу, саме вам !!!
Бажаю успіху!

Ева Вітер
25.03.2025, 10:51:50

Олеся Глазунова, Дякую)))

Інші блоги
100+ підписників ❤️❤️❤️
Ну це перше моє досягнення, і я щиро радію! Так, більшість це поки що автори, але ж погодьтеся нам подобаються круглі циферки! Всім щиро дякую за підписку, серденька та прочитання ❤️
❄️чергова Букнетівська Нумерологія❄️
Щось ну зовсім давно не проявляла тут активності, ось нарешті випала нагода похизуватися ✨чарівними✨ циферками ☺️ Моя багатостраждальна Надюша Зібрала 15К прочитань)) Звісно, що в масштабах цієї платформи
І ще трохи нюансів життя зірки ⭐️⭐️⭐️
— Гей, Вейл, посміхнись! — почувся нахабно-веселий голос, що здався співаку віддалено знайомим. — Не зараз, будь ласка, — втомлено кинув Адріан, навіть не сповільнюючи крок. Він уже звик до цього: спалахи, викрики,
Алексіс приготувала щось цікаве
Як вам цей красунчик?)) Завтра опублікую не один розділ, а два. І на то є причина)) Алексіс приготувала дещо цікаве для Дарія і не хочу тягнути до того моменту)) Дарій ледь помітно нахилився до мене. — І що саме? —
Покликані: Вікторія та магія книг
Вітаю! Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про тридцяту главу твору Покликані Можливо, ви вже помітили, що Вікторія більшість свого часу проводить у бібліотеці за читанням
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше