І ось уже пролетіло шість місяців...

 

Дорогі мої читачі!

На жаль, моє самопочуття покращилося не настільки, наскільки хотілося б. І це сильно підкосило мої плани. Адже я так багато хотіла встигнути…

Позавчора, 21 березня, було рівно півроку, як я почала викладати свої твори на нашому з вами улюбленому порталі Букнет. 21 вересня 2024 року була опублікована перша глава моєї книги «В його очах», яка в підсумку розширилася до трьох книг. І ось уже пролетіло шість місяців... До цього моменту я дуже сподівалася повністю завершити свою трилогію про Беату Гольшанську. Але, життя розпорядилося інакше.

Остання, третя книга — "В їхніх очах" — вийшла морально важкою і досить великою за обсягом. В даний момент я дописую останні глави, але ще знадобиться редактура. Не вийде все завершити в найближчі дні. Думаю, ще тиждень доведеться виділити на доопрацювання. Але краще трохи відстрочити заключний момент, ніж "злити фінал". Все-таки моя улюблена героїня Беата і інші герої трилогії заслуговують того, щоб в кінці все встало по своїх місцях. Сподіваюся, ви згодні зі мною.

Я продовжую працювати також над книгою «Полонянка мафіозі». Сьогодні вийшла нова глава. Це теж непроста і багатогранна книга, а за головну героїню Меланію у мене теж болить душа.

Напевно, потрібно підвести якісь підсумки з нагоди мого маленького ювілею. Що ж…

За 6 місяців практично безперервної роботи було написано майже 4 книги цілком:

— "В його очах" — перша частина трилогії про Беату Гольшанську;

— "В її очах" — друга частина трилогії;

— "В їхніх очах" — третя частина (трохи не встигла, але до кінця місяця точно все буде готово);

— "Тепер нас троє" — спін-офф до трилогії, самостійна історія про подругу Марину і її двох коханих чоловіків Симона і Якуба.

Плюс написана приблизно четверта частина книги "Полонянка мафіозі", яка вже публікується і скоро відправиться в передплату.

З'явилося кілька нових планів для інших спін-оффів: про Артура Завадського (поки неясно, коли візьмуся за цю книгу), про Симона і його історію до зустрічі з Мариною і Якубом (теж поки невідомо, чи буду я братися за таку книгу, так як історія Сіма досить важка і трагічна), і про Оскара Золотницького.

Книгу про Оскара точно почну публікувати відразу після того, як завершиться роман "В їхніх очах". Вже готові кілька перших глав і загальний план. Мені не терпиться вам їх показати, але поки тримаю все при собі і не кваплю події.

Крім того, на мою сторінку встигли підписатися більше 500 читачів! А на мій TG-канал — більше 30. Було написано сотні коментарів і пролито чимало сліз з моїх очей — іноді від смутку, але більшість від радості. Я все переживаю дуже емоційно. Але не втомлююся дякувати вам за те, що ви у мене є, за те, що цінуєте мою роботу.

Дякую всім і кожному.

Обіймаю вас.

Ваша Анна Ардо.

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мара Кенфес
23.03.2025, 23:39:43

❤️‍?❤️‍?❤️‍?

avatar
Світлана Ц
23.03.2025, 22:10:32

❤️❤️❤️

avatar
Софі Волар
23.03.2025, 20:03:36

Легкого пера та яскравих чорнил твоїй Музі! А тобі здоров'я!

avatar
Luba B
23.03.2025, 19:33:01

Натхнення вам , здоров'я і творчих злетів

avatar
Таня Танечка
23.03.2025, 18:46:05

Натхнення та вдачі!вірте в свої сили

Інші блоги
Знижечка на гарячу літню історію!☀️
Всім привіт! Сьогодні у мене діє знижка 25% на гарячу літню історію "Як дві краплі"! Якщо ви ще не знайомі з Іллєю і Владом, то зараз саме час це виправити! Хто із них зрештою завоює серце Єви? На вас чекають: ☀️ неймовірно
Коли він соромиться знайомити її з друзями…
Дан вислухав те, що йому сказали по комунікатору, і трохи винувато подивився на неї. – Пробач, але тобі доведеться піти. Марко хоче зараз сюди прийти разом з іншими нашими друзями. Я до останнього не був упевнений,
Повернення до слів та вірш про рідний Донбас...
Я довгий період не писала - декілька місяців мовчання. Складний час, життя у Києві, внутрішні родинні негаразди… Усе це накопичилося гуртом і ніби зачинило мене за важкими темними дверями від натхнення. Я неодноразово
Пам'ять трьох життів
Пригоди Володимира Вірного у «Між двох світів» продовжуються. Цього разу настала черга Володимира розповідати. Що може здивувати дракона, який прожив майже тридцять тисяч років? Можливо, історія людини, яка
Новий комікс!
— Карета подана, мадам. Шолом натягуйте, синьйорино. Зараз лупоне так, що заллє за комір. Я з жахом подивилася на цю сталеву ревучу махіну. Я ніколи в житті не їздила на мотоциклі! Але над нами вже гримнув такий сухий, оглушливий
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше