Я почала писати минулого року. До того мені часто приходили різні епізоди для книги, але я ніколи серйозно не замислювалася над тим, щоб сісти і справді почати писати. Я ж розуміла, наскільки це непросто. В голові все виглядає ідеально, але щойно починаєш переносити думки на «папір» – розумієш, що це зовсім інший процес.
Я подумала: чому б не спробувати? Можливо, у мене щось вийде. І так я почала писати. Спочатку це було жахливо – мені навіть не вистачало словникового запасу, щоб висловити свої думки так, як хотілося. Але з часом я адаптувалася: почала більше читати, збагачувати свій словниковий кейс, розширювати світогляд. І зараз я можу сказати, що мені справді подобається писати.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ намагалася писати ще в дитинстві, поки двоюрідна сестра не за фукала і висміяла мене, я закинула, а потім років п'ять назад почала писати рукопис, можливо і слабо, можливо на низькому рівні, але я кайфувала, навіть коли пальці терпіли від ручки. А перша моя написана тут на букнеті два роки тому))
Ева Вітер, Якщо не спробувати то ніколи не дізнаєшся на що ти здатен)) Дякую
Я ще зі школи любила писати твори) Окремо з подругою ми разом писали різні історії і була одна навіть про наш клас де ми всі разом сміялися з написаного))) Потім я метнулась у малювання і т.п. ручну роботу і забула за таке моє вподобання, але десь в старших класах почала писати свою першу книгу (вона недосконала тому я її не викладала тут). Пройшло вже кілька років і я знову взялася за це)))
Наприклад, я також не планував писати книги, обсягом 100 сторінок і більше. Мені завжди подобалося мріяти, уявляти — створювати.
Створювати те чим я можу керувати, розвивати та надихати. Перша написана мною історія нещодавно була опублікована на просторах БукНет як повноцінна книга (поки що, в автоматичному публікуванні).
Це насправді так. Вона була першою. Пам'ятаю як сидів у маршрутному автобусі у 2017 році, та почав писати в телефоні свої думки "Що якщо...". Декілька днів писав без досвіду та без словарного запасу (як ви вже висловилися). Всього в йшло 21 сторінка. Мало, так собі я сказав. Потім історію закинув, забув за неї на цілих сім років. Добре що я надіслав її на Гугл диск, де все зберігається роками.
Лише вкінці того року я знову побачив та прочитав історію та почав писати як повноцінну книгу під назвою "Нова Надія Життя". Тепер ця книга є третьою повноцінно написаною мною.
Взагалі писати я почала як тільки навчилась писати) Бо вигадувала власні світи з дитинства.
А от що стало для мене переломним моментом - літо минулого року, коли я дозволила собі писати те, що реально хочу, а не "серйозну фантастику".
Тож запрошую на мою сторінку, де ви знайдете еротику, фентезі та кохання)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати