Останнім часом я відчуваю творче вигорання — берусь щось писати, але нічого не чіпляє, усе здається не тим. Мене це дратує, бо я звикла, що слова самі складаються в історії, а ідеї народжуються легко. А зараз ніби порожнеча. Я можу сидіти годинами, намагатися писати, але жоден рядок не здається достатньо хорошим. Видаляю, починаю знову – і так по колу.  Я можу так сидіти місяцями, поки нарешті не з’явиться ідея. Вони переважно приходять до мене у снах — я прокидаюся з чітким образом, фразою або сценою, яка змушує мене негайно взятися за роботу. Але поки цього не сталося, я ніби застрягла в очікуванні, коли натхнення знову знайде мене.