Естетика Тринадцяти ночей. Нова глава вже чекає!

Привіт, мої любі читачі!

Продовжую активно оновлювати історію про Кіру і Макса. Тяжкі моменти вже позаду та героям дуже потрібна ваша підтримка, щоб вони могли подолати всі труднощі, що стоять перед ними. Тому не соромтесь ставити лайки, коментувати, ділитися своїми думками — кожен ваш відгук важливий! 

Я дуже ціную вашу підтримку, адже саме ви — той фактор, який дає сили рухатися вперед.

Підписуйтесь, щоб не пропустити нові глави, і ставайте частиною цієї захопливої подорожі! Ваші коментарі і підтримка допомагають мені вдосконалюватися та робити мої книги ще кращими.

13 НОЧЕЙ Читати тут!

І трішки естетики цього гостросюжетного напруженого роману, котрий готує нам не тільки напруженні епізоди, а й емоційні та чутливі сцени... Буде дуже спекотно! 

З любов'ю Ваша Алекса ♥

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Александра
23.03.2025, 10:55:13

Не тільки спекотно,ще й до мурашок...

Алекса Шаная
23.03.2025, 12:10:16

Александра, Дякую, я дуже рада, що вдається пробуджувати Ваших мурашок своїми текстами ♥

Інші блоги
Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму.
Talis est Obsessio: виховна робота✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Хтось прийшов? – спитав Тай. – Так, розгнівана Емерод! – вдаривши двері ще дужче,
Рухаємося далі!
Невелике повідомлення всім тим, хто читав першу книгу циклу Фейрія, яку днями було успішно завершено, і, сподіваюся, почав знайомитися з другою. Вона буде опублікована в досить стислий термін — до 15 липня. Візуалізації,
Якщо ще не читали - "Фатальна ПІдмІна"
Запрошую вас до завершеної книги «ФАТАЛЬНА ПІДМІНА» — історії, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Це роман, який можна проковтнути за кілька годин або розтягнути на декілька вечорів,
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше