❤️книги про вічне кохання.

Вітаю, любі Натхненники!!!

Протистояння характерів, кохання через роки, секс, смішні та емоційні діалоги. 

«БРУДНІ РОЗМОВИ»  

 

Уривок:

— Ви уникаєте мене, сестра Адамс?

 Піднявши голову, я зустрілась з неймовірними блакитними очима і тією спокусливою посмішкою, яку я так добре знаю.

— Взагалі-то я працювала. І з якого дива, я маю вас уникати, лікарю Рід?

— Ну не знаю… можливо тому, що ви робили це всі дев’ять років. — Знизавши плечима, Ітан сумно посміхнувся.

— Велика честь для вас, лікарю Рід. Я жила своїм життям, так само, як і ви. — Я зняла рукавички і кинула їх до відра.

— На, що ти натякаєш?

— Знаєш, якщо ти не зрозумів це тоді і не розумієш зараз, - не варто повертатись більше до цієї розмови. Так вийшло, що ми мусимо працювати разом…

— «Так вийшло»? Для тебе це катування якесь, чи що? — Хмикнув Рід і наблизився до мене. — Я шукав тебе всі ці довбані дев’ять років, а ти виявляється ховалася від мене. Чому ти мене покинула?

— Яка коротка в вас пам’ять містере Рід.

  Я хотіла оминути його, але він схопив мене за лікоть, і дивлячись у вічі, знову запитав:

— Чому ти покинула мене без усіляких на те причин? Ти навіть не пояснила нічого, ти просто втекла, розбивши мені серце. — Він нахилився і його гаряче дихання обпекло моє обличчя. Занадто близький контакт. Занадто.

  Я вирвалась з його міцної хватки, і відійшовши на безпечну відстань, сумно хмикнула та похитала головою.

— Це ти знищив те, що в нас було. Ти – і тільки ти розбив моє серце. — З цими словами, я вийшла з кімнати і поспішила піти геть.

  Йдучи швидко коридором, я намагалася стримати сльози, але вони зрадницьки покотилися щоками. Мені треба було заховатись і заспокоїтись, а потім знову взятися до своїх зобов’язань. Я прийшла сюди не для того, щоб віднайти минуле… хоча воно було бездоганним,… до моменту, коли Ітан розбив на друзки наше майбутнє.

  Знайшовши підсобку, я огляділася, - нікого поруч не було. Я швидко забігла всередину, і спершись об стіну, дала волю сльозам та емоціям, які захлиснули мене. Я давно не дозволяла собі плакати через Ітана. Я давно не дозволяла собі навіть у мріях зустріти його. І от – він тут. Ще гарніший, ніж був тоді. Він зміцнішав, його фігура стала чоловічою та просто бездоганною. О-о-о а ці блакитні очі та посмішка і досі змушують мої коліна тремтіти. Йому так личить форма лікаря – одразу виникають грішні думки та фантазії.

  Стоп! Я вже була з ним. І це нічім добрим не закінчилося. Він мені розбив серце. Тож – ми більше одне одному ніхто. Ну… хіба що він лікар, а я медсестра, яка допомагає йому. І це все. Крапка.

  Я важко видихнула, витерла щоки від сліз, та затягнувши хвостика, вийшла з підсобки і одразу почула голос Ітана:

— Останніх дев’ять років ти краще ховалася від мене.

  Я подивилась через плече. Він стояв біля дверей підсобки, схрестивши руки на грудях. О-о-о ці біцепси… вени на кистях…

 Стоп! Він козел і навіть його мега сексуальна фізіономія не може врятувати його від цього статусу.

  — Я не ховалася. І зараз… теж.

  — Будемо вважати, що я повірив. — Ітан підійшов до мене і став навпроти. — Вип’єш зі мною кави?

— Ні.

— Я наполягаю.

— Я ж сказала – ні.

— Мені треба пояснення. Я на них чекав довгих дев’ять років.

— Ти? Ти чекав пояснень? — З моїх губ злетів істеричний смішок. — Ти це реально?

Ітан повів бровою.

— Еш, нам треба поговорити. — Серйозно мовив він.

— Нам немає про що говорити, лікарю Рід. Є лише робота і наш робочий контакт. — Я почервоніла і Ітан посміхнувся так, як вміє лише він – тобто сексуально-зухвало.

— Контакт кажеш? Ми можемо згадати, яким цей контакт був дев’ять років назад.

— Припиніть, лікарю Рід. Ми на роботі. — Хмикнувши, я поспішила піти, але почула голос Ітана.

— Вишенько?

  Я обернулась. Тільки він мене так називав. Моїм тілом пробігла хвиля,… хвиля теплих спогадів.

— Що?

— Зустрінемося після роботи, де буде лише Ітан та Еш.

— Ні.

 Я відвернулась від нього і поспішила до ліфта, щоб знову заховатись на цей раз у кімнаті медсестер. Увійшовши до ліфта, я очманіла нахабності Ітана, який пробрався всередину, майже тоді коли двері зачинились. Вичекав, коли заскочить мене зненацька.

 Трясця!

— Якщо не погодишся на каву, я буду називати тебе при всіх Вишенькою.

 

«Непристойна поведінка». 

Уривок:

— Ревнуєш?
  — А ти?
  — Не відповідай питанням на питання.
  — Слухай, мені байдуже що ти там робиш і з ким. — Я хмикнула. — І хай тебе не хвилює, що роблю я.
  — А мене хвилює. Ти привела до мого будинку якогось ідіота і не бачиш в цьому нічого такого? Я так зрозумів? — Він стиснув щелепу, а на шиї пульсувала жилка, яка сповіщала мені про те, що Брайан дуже сердитий.
  — Ти маєш права зустрічатись бозна з ким, а я не маю права взагалі ні на що? Це тупо, не находиш?! — Я відчула, як моє невдоволення зростає і я закипаю немов вулкан.
  — Це мій будинок.
  — Тож ти маєш право поводитись, як гімнюк, я правильно зрозуміла?
  — Трясця! Ні. Проте, ти поводишся, як… як… легковажна жінка.
  — О, я із черниці перетворилась на шльондру. Вже вдруге. Просто відпад. — З моїх грудей вирвався істеричний сміх.
  — Я не те мав на увазі. — Важко видихнув він.
  — Скажімо я повірила. Продовжимо з того, з чого розпочали.
  — Так. Ти не будеш приводити до мого дому своїх коханців. І це не обговорюється. Зрозуміло?!
  — А як, що до тебе? Це тебе стосується, чи тільки мене?
  — Це мій дім і я буду робити все, що вважаю за потрібним.
  — Добре, тоді ти не проти, якщо я іноді буду спати не дома?
  — Що?! Звичайно проти! Мій дім мої правила. До дванадцятої ти повинна бути вдома.
  — Я що маленька дівчинка, підліток, яка порушила правила і у неї домашній арешт? Ти здурів?! — Я видихнула і обдарувала його широкою, нахабною та самовпевненою посмішкою.
  — Ти чого це так посміхаєшся? — Брайан розгублено подивився мені у вічі.
  — Якщо я захочу з кимось зайнятись сексом, це станеться не тут і до дванадцятої – головне бажання, а воно в мене є. Тож – спи спокійно тепер. Все, що стосується мого особистого життя, буде поза межами цього будинку.
  — Я забороняю.
  — Що, займатись сексом забороняєш? — Я засміялась.
  — Так. Ні. Ти просто не така.
  — То я черниця, то шльондра то вже взагалі не така.
  — Я маю на увазі, що секс на одну ніч не для тебе.
  — Звідки тобі знати про це? Ти ж зі мною цього не робив! — Мені здалося я палаю під його очима, які спалахнули від моїх слів.
  — Тоді давай це зробимо, якщо ти така смілива. Ти ж готова один раз переспати зі мною і потім почуватись вільно, я правильно тебе зрозумів?
  — Готова. Але не з тобою.
  — Тобто, якийсь недоумок тебе більше влаштовує ніж я?
  — А тебе «порно» зірки влаштовують більше ніж я?
  Брайан скривився. Йому стало неприємне моє зауваження.
  — Мел…
  — Досить! Давай припинимо цю безглузду розмову.”

Тим читачам, хто бажає трохи естетики 18+ все тут

СТОРІНКА БУКНЕТ  ⚡ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ ТікТок

Мирного неба!!! Героям Слава!!!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Авогадро
19.03.2025, 20:54:43

♥︎♡❤❣️❣❤️❣❣️❤♡♥︎

Показати 4 відповіді
Тетяна Авогадро
19.03.2025, 23:32:22

Анна Харламова, ♥︎♡❤♡♥︎

avatar
Раїса Сонце
19.03.2025, 22:35:16

Мій улюблений ЛІКАР РІД ❤️❤️❤️

Анна Харламова
19.03.2025, 22:36:09

Раїса Сонце, Мммм приємно знати❤️Дякую, люба Натхненнице ❤️

avatar
Олена Гушпит
19.03.2025, 20:52:11

Ммммммм..!!! ❤️❤️❤️

Анна Харламова
19.03.2025, 20:56:43

Олена Гушпит, Дякую, моя дорога Натхненнице за підтримку ❤️ Ціную і обіймаююю ❤️

avatar
Tina Kuherenko
19.03.2025, 20:31:12

Я залежна від ваших книг! Дякую за неймовірні емоції. Щиро люблю кожну пару.

Анна Харламова
19.03.2025, 20:56:27

Tina Kuherenko, Від душі дякую за такі теплі слова❤️Мені надзвичайно приємно ❤️

Інші блоги
Пасивна агресія , хелп мі
Дорогі автори, як ви справляєтеся з таким феноменом, як пасивна агресія? От мене це вводить у стан, коли взагалі писати не хочеться. Оці претензії навіть без елементарного ввічливого привітання: " Де вчорашня глава? " Я
❤️❤️❤️ дуже добрий ранок ❤️❤️❤️
Моя книга Кішечка, яку я нещодавно закінчила, потрапила у віджет Я неймовірно тішуся від того, що ви оцінили мою творчість аж настільки, адже за добу показник прочитань виріс десь на дві тисячі: Клянусь, ще вчора
"Він між нами" завершено! (візуальний спойлер)
Сьогодні в мене маленьке свято, адже я завершила дуже важливу для мене книку "Він між нами". Важлива вона тому, що в цій історії я багато експериментувала і багато чого робила вперше. Наприклад, це моя перша книга в
Про хороші історії.
Недавно зустрів інформацію про те що, при зйомці серіалів чи фільмів, від режисерів вимагають, щоб герої детально пояснювали та розжовували свої емоції,думки та вчинки. Інакше глядач зайнятий пролистуванням
Оповідання за картинкою. А що ви від мене чекали?
Дякую чудовій і креативній Тетяні Губоній за незвичний флешмоб оповідань. Скажу чесно, я не дуже любила в школі такі завдання, тому шо зазвичай у всіх було одне й те саме написано, а мої твори дуже відрізнялися й іноді викликали
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше