Щось наші нічні розмови сьогодні ранувато,але не суть.

    Я помітила що з жанром і головним героєм твору,у мене також можуть змінюватися його характеристики та стиль.Для приклада той же "Паразит" та "Дари Зірок",мають дуже різний стиль написання та "вайб".

 Як на мене від №011 (гг Дарів) віє якоюсь обережністтю та  невпевненістю у собі. Вона боїться зробити помилку,а якщо робить — замирає. Жахливо переносить стреси, та чипляється за минуле,яке не може відпустити (блять,спойлери),а от Еліс(або по іншому оповідач) — легковажна. Їй плювати на те що її оточує,вона не має відчуття сорому та не бачить меж. Якщо система проти неї — вона поза нею,і саме тому вона неохоче вертається додому. 

Відкрию вам маленький секрет: обожнюю писати від першого обличчя,додавати записи з щоденників,або сни. Звісно,у мене мало персонажів які переживають моменти свого життя через кошмари (не робити же їх оповідачем з "Бійцівського клубу",або Вінстоном з "1984"),але я вважаю що так непогано можна написати флешбек.

  Але ближче до теми,я завжди помічаю що мої книги починаються якоїсь буденної фрази,або опису по типу: "ГГ налаштовує камеру,спочатку ставить її на стіл...","руде волосся — єдине що відрізняло її...","я падаю зі скейту.." і тд. А ще мій своєрідний стиль виражається у роздумах,здавалося, з пустого місця (обережно зара спойлер до "дарів зірок"). 
  Під кінець розділу "Анатомія правди,наслідки ілюзії" один з персонажів згадує Дарованих,а у наступному розділі буде пояснення хто ж це,а також елементи світобудови. 
  А ще я кидаю цитати там де їх не і по жанру бути не повинно,лол. 

Буду рада почути про ознаки вашого стилю,а від читачів почути які особливості ще вони помітили у моєму.