Дві ровесниці-протилежності в великому місті?

Двоє дівчат оселяються в одній квартирі. Одна - швачка з провінції, яку зрадив хлопець, і вона зухвало кидається в вир столичного життя. Друга - рафінована балерина з твердим характером, але вразливою душею. Буде цікаво!

Анотація до книги "Віра і Надія"

Попелюшка з провінції приїздить до Києва, щоб оселитися разом зі своїм хлопцем, і бачить, що її місце вже зайняте. Та Надя не падає духом і починає підкоряти вершини світу моди...
Віра дуже цілеспрямована. Коли коханий пропонує їй одружитись, вона його кидає, бо це може зашкодити її меті — стати відомою балериною... От тільки на першому ж кастингу режисер до неї залицяється...
Вони живуть в одній квартирі, мають заплутані стосунки, але що буде, коли дівчата дізнаються, що їхні обранці - конкуренти?

Дам вам ще класний уривок з цієї книги про мою улюблену героїню(з 2 глави):

Коли підійшла до його квартири, дістала з кишені обручку і ключ. Рік тому він подарував його їй і сказав, що чекатиме. 

Вона хотіла вставити ключ у замкову щілину, але передумала. Ні, вона прийшла сюди не для цього.

Натомість подзвонила в двері. 

Нік відчинив одразу. Він був в одних тільки штанях. Його оголений торс змушував серце Віри битися частіше. Вона так скучила за ним… 

Нік одразу обійняв її і його губи накрили її. Поцілунок вийшов пристрасним і болючим. Він кусав її губи, ніби карав за чергове зникнення. Вони застрягли в цих незрозумілих стосунках, і Віра вирішила покласти цьому край сьогодні. 

Але на поцілунок не могла не відповісти. Від його дотиків її плавило. Вона розчинялась в ньому. Власне, це завжди лякало найбільше. Власне, тому вона і прийшла, щоб віддати ключ.

Коли їхні губи розімкнулись, вона розкрила перед ним долоню і простягнула ключ і обручку:

— Пробач, — тільки й сказала. 

— Впевнена? — запитав він, дивлячись їй в очі. 

— У мене мало часу, ти сам це знаєш. Тому так, впевнена, — вона вклала обручку і ключ йому в руки. 

— Як хочеш, — він знизав плечима. — Тримати тебе не буду. 

— Дякую, — вона кивнула і розвернулась до дверей. 

Було боляче, але вона мала так зробити. Якби жила з ним, якби вони були разом, їй би більше нічого не було треба від цього життя. А йому б хотілося всього того, що зруйнує її карʼєру, яка ще навіть не почалась. Ні, вона не готова до родини, дітей, не хоче бути домогосподаркою. Не зараз.

Коли вийшла з квартири, не оберталась. Їхала в ліфті на автоматі. Забрала речі у консьєржа і тільки коли вийшла з будинку, помітила, що сльози стікають струмочками по її щоках. Більше не потрібно вірити в те, що можна отримати все. Завжди треба робити вибір, яким би болючим він не був. І сьогодні Віра нарешті його зробила…

Дуже раджу почитати книгу зараз! Вона дуже цікава!

КНИГА ТУТ