Шматочок Полонянки у спадок
- Щось конкретне тобі потрібно? - запитує він, не дивлячись на мене. - Може для дому одяг, там халат, чи нічна сорочка. І звичайно щось красиве на вихід. Ти ж молода, тобі треба багато речей.
- Можливо, - бурмочу.
Я гублюся в думках.
Я не знаю, чого мені потрібно.
Я не пам'ятаю, коли востаннє сама купувала собі одяг. Що зараз модно? Що одягають молоді дівчата? Крокуючи по торговому центру, розумію, як сильно спаскудив вітчим наше з сестрами життя.
- Можемо просто подивитися, - кажу я нарешті, опускаючи погляд.
- Ходімо, продавці консультанти нам підкажуть, - Давид бере мене за руку і міцно стискає пальці. - Ми сьогодні купимо тобі багато речей.
Я покірно слідую за ним, відчуваючи вдячність і легке хвилювання.
Ми заходимо в перший магазин, і я одразу гублюся серед яскравих кольорів, акуратно розвішаних суконь, рядів джинсів та кофтинок. Усе таке нове, гарне, аж очі розбігаються.
Давид не відпускає моєї руки, і ця несподівана підтримка допомагає мені не розгубитися.
- Доброго дня! Вам щось підказати? - привітно звертається до нас консультантка.
- Так, - відповідає Давид, перш ніж я встигаю щось сказати. - Нам потрібен повний гардероб для неї.
Я ніяковію. Повний гардероб? Хіба не вистачить кількох речей?
- О, чудово! - дівчина усміхається. - Я допоможу підібрати щось стильне.
Вона швидко оглядає мене, ніби прикидаючи мій розмір і що мені пасуватиме.
- Я… я можу сама вибрати, - невпевнено кажу, почуваючись дивно під таким поглядом.
- Звісно! - консультантка киває і відходить убік, даючи мені простір. – Якщо потрібно щось підказати, я поруч.
Я обережно торкаюся м'якої тканини светра, потім перебираю кілька суконь. Деякі здаються занадто відкритими, інші – надто строгими.
- Бери те, що тобі подобається, - каже Давид, стоячи трохи осторонь, але його голос звучить майже владно.
Я ковтаю клубок у горлі. Що мені подобається? Я навіть не знаю.
Зрештою, беру кілька речей, які здаються зручними й не надто зухвалими.
- Приміряй останньою, - раптом чую шепіт біля вуха. Оглядаюсь і бачу, як Давид протягує мені чорну вечірню сукню.
Я вагаюся, але консультантка підштовхує мене в бік примірювальної.
Залишившись сама, я дивлюся на своє відображення в дзеркалі. Ну що? Беремось за роботу.
Міряю речі дуже швидко. Спочатку кофтинки і блузки, потім спідниці і штани. Все, що підходить відкладаю в один бік, непотрібне, в інший. Поки я переміряю, те що сама вибрала, продавчиня приносить ще речі. Підозрюю, що це Давид розійшовся і хоче, щоб я переміряла весь магазин.
- Досить, мені вистачить, - кажу голосно, щоб почув чоловік, коли продавчиня приносить мені чергову порцію одягу. - Я не матиму куди все це одягати.
Ширма відхиляється і в кабінку заглядає Давид саме в ту мить, коли я стою лише в білизні. Швидко хапаю перше, що трапляється під руки і прикриваюсь, відчуваю, як щоки починають палати. Губи Данила розтягуються у задоволеній посмішці, а очі блищать від побаченого. Шиплю на нього, але він навіть не думає йти.
- Ти не забула про сукню, яку я тобі дав? - підносить брови.
- Ні, - мотаю головою. - Навіщо вона потрібна?
Однією рукою прикриваюсь, іншою стягую з плечиків чорну сукню.
- Бо після магазинів ми їдемо вечеряти, і я хочу, щоб ти була красивою, - повідомляє впевнено. - Одягайся. Ще зайдемо у взуттєвий бутик, купимо тобі взутись.
Я лише киваю, втративши дар мовлення. Вечеря з Давидом? Де? Невже в ресторані? І за що раптом така благодійність? Чому він так турбується за мене?
Думаю Давид просто хоче звабити мене, отримати бажане. А я маю використати цю мить у своїх цілях. Чим більше між нами довіри, тим більше матиму волі. Хоча, здається, він більше мене не збирається утримувати силоміць і це добре.
Одягаю сукню, беру речі, які обрала і виходжу з кабінки. Давид оглядає мене оцінливим поглядом і схвально киває. Він підходить і забирає речі. Перш ніж попрямувати за продавчинею до каси, схиляється ближче і шепоче:
- Ти красуня.
Не знаю чому, але мені дуже приємно чути від нього комплімент. Я прокашлююсь і слідую за чоловіком.
https://booknet.ua/reader/polonyanka-u-spadok-b433314?c=4696796&p=1
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️♥️♥️
Оксана Морус, ♥️
Так мило❤️?
Даніка Рейвен, Дякую ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати