В мене для вас сумні новини...

 

Привіт, мої хороші! 

В мене для вас сумні новини — я щось захворіла. Не знаю, чому і як, але почуваюсь досить кепсько(( Сил вистачило лише заварити чаю і написати продовження "Полонянка мафіозі". Вибачте мене будь ласка! Я так хотіла якнайшвидше порадувати вас продовженням "В їхніх очах", але не впевнена, що буду в змозі сьогодні ще попрацювати.

Я не збираюсь вас залишати без публікацій надовго. Тому, поки що "Полонянка мафіозі" та "В їхніх очах" будуть виходити по черзі, через день. Взагалі, "В їхніх очах" вже майже дописала, залишилось декілька глав. Але, щоб дописати, треба відпочити і набратися сил. Надіюсь на ваше розуміння. Злюсь сама на себе, що недогледіла за своїм здоров'ям і от тепер лежу в ліжку з температурою і головним болем. От такі справи...

Будь ласка, бережіть себе! Навіть, якщо вам здається, що на вулиці вже зовсім весна, одягайтесь тепліше. Не забувайте про відпочинок, не ґвалтуйте свій організм надмірними навантаженнями. 

Всіх обіймаю! 

Анна Ардо ❤️

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Diana Tsoneva
17.03.2025, 17:18:42

Одужуйте!

avatar
Світлана Ц
17.03.2025, 14:37:02

Бажаю швидкого одужання!!! Здоров'я важливіше!

avatar
Олена Коваленко
17.03.2025, 14:19:07

Одужуйте, здоров'я дуже важливе.

avatar
Таня Танечка
17.03.2025, 13:36:14

Бажаю швидкого одужання

Бажаю швидкого одужання

Головне одужуйте. На жаль ми не можемо передбачити,чи запланувати,коли хвороба дожене нас. І ніхто не застрахований від неї

Інші блоги
А на що він сподівався??
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити. Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки: — Мені потрібні
РецензІя "Тиждень до різдва" Анастасії Пармської✨️
​Доброго вечора, любі друзі♡ ​Сьогодні я хочу поділитися з вами рецензією на книгу Анастасії Пармської «Тиждень до Різдва». Я взяла участь у марафоні Уляни, де мені випала доля саме на цю історію. ​Події
А що як смерть - це не кінець?
"Ми рятуємо не мертвих, ми рятуємо живих, щоб залишитися людьми. І які ми люди, коли ми дозволяємо собі нехтувати чужим життям, навіть якщо воно втрачене?" Олексій Юков Після перегляду інтерв'ю з Олексієм Юковим,
Ти зміг розбудити мене, як мій сад.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене ✨✨І саме ти зміг розбудити мене, як мій сад. Ти єдиний, хто збуджує мене і до кого мені хочеться притулитися уві сні. ✨В руках неймовірного чоловіка,
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше