"(Не) ідеальна помічниця для боса"  автор Тіна ВОЛФ

УРИВОК із розділу 32

...Ми сиділи в затишному куточку ресторану, трохи подалі від інших відвідувачів. Свічки на столі мерехтіли, створюючи майже інтимну атмосферу. Я зробив вигляд, що бездоганно знаю меню, хоча насправді, навіть не глянувши в нього, просто ляпнув: 

— Нам, будь ласка, карпачо з яловичини, крем-суп з білих грибів, а на основне... 

— Я візьму стейк з лосося, — впевнено сказала Даша, перегортаючи сторінки меню. 

Я теж вирішив не відставати: 

— А мені — медальйони з телятини. І пляшку доброго червоного вина і щось безалкогольне. 

Офіціант кивнув і пішов, а я нарешті зміг повністю сконцентруватися на Даші. 

— Ви, здається, Назаре Дмитровичу почали частіше заїкатись у моїй присутності, — хитро усміхнулася вона, обпираючись на стіл і дивлячись прямо на мене. 

— Що? Та ні, я просто... просто... — і ось воно, знову! — Це через недосип. 

— Недосип? — вона грайливо підняла брову. — А я думала, це через мене. 

Я нервово ковтнув води, розуміючи, що мої вуха зараз точно червоні. 

— Ну, можливо, трохи через тебе, — здався я, бо брехати не мав сенсу. 

Вона засміялася, і цей звук розлився в мені приємним теплом...