Моя заручниця — новинка вже чекає на вас!

Мирної та тихої ночі, сонечки!!!

Запрошую до новинки!

Роман " Моя заручниця" — уже чекає на вас. Це третя книгу циклу "Полон не вирок". Тож хто полюбляє книги в такому стилі, — ласкаво прошу. 

Книга оновлюватиметься три рази на тиждень, а згодом планую частіші оновлення. Також книга залишатиметься безкоштовною до завершення. 

Тож радо чекаю на сторінках цієї історії. 

Уривок.

— Не зрозуміла, що за крики в моєму домі з самого ранку?

Я підіймаю погляд. Сходами спускається худа брюнетка невисокого зросту. Довге розпущене волосся закриває половину її обличчя. Вона одягнена в чорну вільну футболку та такого ж кольору лосини. Ідучи босоніж, вона привертає мою увагу. В очі кидається — червоний педикюр на акуратних ніжках. На руках довжелезний манікюр того ж кольору. На худому зап’ясті — широкий годинник, а на тонких пальцях — безліч каблучок.

Дівчина виглядає надто впевнено, а ще — до біса привабливо. Я не можу відірвати очей від цього милого ангела.

З цікавістю розглядаю її, і коли вона зупиняється за три сходинки від мене, тримаючись рукою за поруччя, заглядаю їй у вічі. Вони великі, зелені, неймовірно красиві. Чорні, неширокі брови, вигнуті півмісяцем, додають їй шарму. Вона приваблива. Мене зачаровує її врода — акуратний носик, повні, надто червоні вуста, хоч на них немає помади.

Справжня красуня. Але я тут зовсім з іншої причини.

Зиркаю на годинник і шиплю:

— Солодка, давно вже не ранок. Через пів години буде обід.

— Це нічого не змінює, — огризається вона. — Ви не маєте жодного права вчиняти лемент у моєму домі.

Дівчина невдоволено фиркає й елегантно закидає пасмо волосся назад.

— Це спірне питання, солоденька, — холодно відповідаю.

— Спірне? Що ви маєте на увазі? — хмуриться вона, закладаючи руки на груди.

— Будинок, красуне, — пояснюю сухо. — Те, що він твій, уже питання спірне...

Новинка тут ❤️

♥️♥️♥️

-diOnvL2 — Анжеліка та Орест.

Приємного читання, мої хороші!!

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Виктория Зёма
17.03.2025, 01:28:38

Вітаю ❤️

Лія Тан
17.03.2025, 06:58:44

Виктория Зёма, Щиро дякую!!!❤️❤️❤️

avatar
Лада Короп
16.03.2025, 08:04:57

Вітаю з новинкою ♥️ Вдячних читачів)

Лія Тан
16.03.2025, 10:27:14

Лада Короп, Щиро вдячна за підтримку!!!❤️❤️❤️

avatar
Reader Lana
16.03.2025, 07:15:42

❤️❤️❤️

Лія Тан
16.03.2025, 10:26:54

Reader Lana, ♥️♥️♥️

avatar
Наталія Діжурко
15.03.2025, 23:51:47

❤️❤️❤️ Вітаю з новинкою!❤️❤️❤️

Лія Тан
16.03.2025, 10:26:41

Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталочко!!!♥️♥️♥️

Інші блоги
Розмова, якої не уникнути...
Ну що ж, Кіра та Мир таки поговорили. Емоційно, боляче, але відверто. А ще брехня Мира таки вилізла на поверхню, і Кіра дізналася, який секрет від неї приховував коханий... Напруга просто зашкалює! А чим закінчилась розмова
Він знає, хто вона. Вона ще не знає, що він знає.
Він знає, хто вона. Вона ще не знає, що він знає. Андрій Вишневський. Сорок років. Найкращий кардіохірург Києва. Він не усміхається. Не жаліє. Не повторює двічі. У нього є одне правило, яке він ніколи не порушує: «Не брешіть
Вівісектор проти Зламника. Продовження.
Один невдалий магічний портал. Двоє чоловіків, які ще не встигли розібратися у власних стосунках. І вимір, де навіть найменша помилка може коштувати життя. Димитрій Вальтер лише хотів доставити свого проблемного
❤️ Новинка "Перукар" ❤️
Привіт усім! Перш за все, хочу перепросити за те, що так довго була відсутня. Реальне життя складна штука – у добі замало годин, а в мене — замало енергії. Останнім часом стільки всього навалилося, що я геть нічого
Аня затягнула Лану до кімнати...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Аня затягнула Лану у свою кімнату. Оновлення вже у ваших книжечках: Мала тягне мене за руку вглиб квартири, а її батько нас навіть не зупиняє. Ще й дозволяє їй це робити. У своїй кімнатці Аня
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше