Додано
15.03.25 15:53:29
Мені стало цікаво...
Як сильно ви заморачуєтесь, коли створюєте фіктивні світи або навіть переписуєте хід історії? Коли я тільки-но починав писати, я мав технократичні погляди - і замислився: а якщо світ матиме технократичний лад? Понурившись трохи в історію, я вирішив переписати усе. Під "усе" я маю на увазі історію з 1929-го року :Р
З цього моменту, світ понурився в технократію. А якщо точніше, то світ став триполярним: демократичний світ, комуністичний і технократичний. Але у моєму світі перші два лади поєднуються з третім, тобто техно-комунізм, демократична-технократія тощо. Погодьтеся, що придумувати лор до власних історій це важко, проте цікаво і робить світ більш живим!
А Ви як дійшли до створення лорів Ваших творів?
Феодот
63
відслідковують
Інші блоги
Пані та панове! Дорогі читачі! Тепер я зрозуміла, які обкладинки тепер в тренді... І нарешті: 1 Було І нарешті остаточний вибір: Як вам?
Дорогі читачі, вітаю. Хотів повідомити цим блогом, що через три дні з цієї платформи зникнуть 7 творів: "Безбарвний сон", "А вони плачуть", "Вантажівка з гниллю", "Увімкни темряву. Збірка новел", "Я
- Куди ти зібралась так пізно? Я аж підскакую від несподіванки. На порозі, спертий на поруччя стоїть Мирослав з сигаретою в руці. Він нахабно ковзає поглядом по моєму тілу і посміхається. Мені стає холодно, та не від вечірнього
✨ Вітаю, Букнет‑спільното! У наш час стрімкого технологічного прогресу, непередбачуваних подій та щоденного стресу так хочеться чогось мрійливого, затишного й захопливого. І саме такими є чарівні казки, магічні
Твір Ларії Ковальської «Волошковий букет» https://booknet.ua/book/voloshkovii-buket-b439853 — миле оповідання–спогад про перше кохання і перші розчарування. І хоча волошки на підвіконні кожного ранку в нас час — це щось казкове,
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПросто в якусь мить зрозуміла, що не витримую реальність. Почала вкладати всі свої негативні емоції і думки в історії. Тож перші роботи - переважно трилери. Зараз вже трохи пропрацювала свою менталку. Історії стали трохи мʼякшими. В ідеалі мрію колись дійти до дитячого формату.
Ірина Скрипник, Згоден. Тим паче, що у мене в творах такі поняття, як «добрий» та «поганий» - дуже розмиті. Є головний герой, але не факт, що він добрий. Раптом антагоніст має добріші наміри, аніж сам протагоніст? Отакі моменти я обожнюю)
До речі, підписалась. Успіхів у творчості!
Ірина Скрипник, Дякую, навзаєм!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати