Додано
15.03.25 15:53:29
Мені стало цікаво...
Як сильно ви заморачуєтесь, коли створюєте фіктивні світи або навіть переписуєте хід історії? Коли я тільки-но починав писати, я мав технократичні погляди - і замислився: а якщо світ матиме технократичний лад? Понурившись трохи в історію, я вирішив переписати усе. Під "усе" я маю на увазі історію з 1929-го року :Р
З цього моменту, світ понурився в технократію. А якщо точніше, то світ став триполярним: демократичний світ, комуністичний і технократичний. Але у моєму світі перші два лади поєднуються з третім, тобто техно-комунізм, демократична-технократія тощо. Погодьтеся, що придумувати лор до власних історій це важко, проте цікаво і робить світ більш живим!
А Ви як дійшли до створення лорів Ваших творів?
Феодот
60
відслідковують
Інші блоги
Першу річницю повномасштабки я зустрів ще цивільним. Третя - рік тому - згубилась у круговерті переїздів між позиціями та місцями дислокації. Зате я дуже добре пам'ятаю другу. Лютий 2024 року. Штурми Іванівського. Спочатку
Часто почала зустрічати роботи (оригінальні чи фанфіки), де автори прикріплюють номери карти внизу з підписом про "добровільну допомогу автору". Як ви думаєте, це норма чи перебір?
Всім привітики! ?
Знаєте, раніше я була впевнена, що писати дві різні історії одночасно — чудова ідея. Але зараз, працюючи над «Між імпульсом і тишею» та «Там, де грає темрява», розумію: після їх завершення,
Привітики, мої хороші! ❤️☺️ Хочу поділитися новиною: книга про Маркіяна і його вперту дівчинку переноситься на літо. ☀️ Події там розгортаються в сонячній Одесі та Барселоні, тож хочеться, щоб усе було ідеально…
Взялася за редагування своєї трилогії «Хроніки Муіреля» й раптом усвідомила, як довго я жила цими героями. Скільки всього змінилося в моєму житті, поки я створювала цей Всесвіт! У цьому дописі я просто хочу поділитися
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПросто в якусь мить зрозуміла, що не витримую реальність. Почала вкладати всі свої негативні емоції і думки в історії. Тож перші роботи - переважно трилери. Зараз вже трохи пропрацювала свою менталку. Історії стали трохи мʼякшими. В ідеалі мрію колись дійти до дитячого формату.
Ірина Скрипник, Згоден. Тим паче, що у мене в творах такі поняття, як «добрий» та «поганий» - дуже розмиті. Є головний герой, але не факт, що він добрий. Раптом антагоніст має добріші наміри, аніж сам протагоніст? Отакі моменти я обожнюю)
До речі, підписалась. Успіхів у творчості!
Ірина Скрипник, Дякую, навзаєм!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати