Друзі, сьогодні я відкрила передплату на свій роман "Хміль. Тенета"! 

Запрошую усіх, хто полюбляє життєві історії без рожевих окулярів і  райдужних єдинорогів, а про те, що може статися з кожною жінкою - вона може потрапити під вплив аб'юзера, тирана, який знецінює її і робить життя нестерпним...

У ліжку з ворогом - це про неї. Анна опинилася в "золотій клітці", коли вийшла заміж за привабливого дипломата, який виявився садистом. Разом з чоловіком, якого призначають послом, вона переїздить із Греції до України. Але одного дня вона зникає, і її родичі дуже стривожені. Чи жива їхня донька? Що з нею сталося? У цьому має розібратися детектив - грек українського походження Юліан Хмельницький на прізвисько Хміль...

Уривок для вас:

Анна знову прокинулася серед ночі,  вся тремтячи і в холодному поту.  Їй снився один і той самий сон — як Костас тягне її на дно озера, їй нестерпно хочеться вдихнути повітря, вона пручається, але він сильніший, і от вона все-таки вдихає, але до горла тече холодна вода, і вона розуміє, що зараз помре…

Цей сон снився їй уже цілий місяць, щоночі, і щовечора вона лягала спати, а серед ночі прокидалася і сиділа на ліжку, притуливши руку до серця, що шалено калатало в грудях. Потім вставала, перевіряла замки на дверях — це був її незмінний ритуал. Вона боялася, що Костас знайде її і тут. Вона була впевнена, що він її шукає. Може, це була манія переслідування, але Анна  була завжди насторожі. 

Перевіривши, чи все добре з замками і віконницями, вона йшла на кухню і заварювала чай. Брала до рук телефон і читала новини. Що вона там сподівалася прочитати? Що один співробітник грецького посольства загинув у аварії чи тяжко захворів, чи його переведено працювати у Зімбабве? Вона була б рада кожній із цих новин. Але ні, Костас був живий-здоровий і успішно виконував свою роботу. Забув про неї чи вичікує?

Вона дослухалася до своєї інтуїції. Чи вже можна поїхати до Києва і спробувати зробити собі новий паспорт? Чи ще рано? Чи повірив Костас у те, що вона загинула? Чи шукає її,  і їй небезпечно виїздити з цього села? ..

Що ж станетьтся з героїнею далі? На неї чекає ще сила-силенна пригод! Тож купуйте книгу "Хміль. Тенета" прямо зараз, поки вона ще має мінімальну ціну - всього 49 грн!

А також сьогодні побачила світ моя новинка "Віра і Надія"!

Попелюшка з провінції приїздить до Києва, щоб оселитися разом зі своїм хлопцем, і бачить, що її місце вже зайняте. Та Надя не падає духом і починає підкоряти вершини світу моди...
Віра дуже цілеспрямована. Коли коханий пропонує їй одружитись, вона його кидає, бо це може зашкодити її меті — стати відомою балериною... От тільки на першому ж кастингу режисер до неї залицяється...
Вони живуть в одній квартирі, мають заплутані стосунки, але що буде, коли дівчата дізнаються, що їхні обранці - конкуренти?

УРИВОК ДЛЯ ВАС: 

Все ж якось доїхала. От і потрібна квартира. Натиснула на кнопку дзвінка, в очікуванні того, як Макар, сонний, відчинить двері і зрадіє, побачивши її. Може, як у кіно, підхопить її на руки і закружляє. А потім поцілує…

Двері довго ніхто не відчиняв, хоча Надя чула за дверима кроки. А потім все ж вони відчинилися. На порозі стояла якась рудоволоса дівчина, закутана в халат. 

“Помилилася дверима, — подумала Надя. — Це ж треба, як незручно, розбудила чужу людину…”

— Масю, хто там? — почула такий знайомий голос з глибини квартири і серце одразу немов обірвалося. Та ні, не може бути! Це якась помилка!

 — Макар Васильченко тут живе? — запитала вона у рудої. Може, то все-таки не його голос, просто дуже схожий? 

— Макаре, любий, це до тебе, — гукнула рудоволоса. — Якась дівчинка. 

За мить Макар зʼявився перед нею. І так і застиг, розтуливши рота.

— А ти що тут робиш? — запитав її за мить. 

 — Я приїхала до тебе… — розгублено пробелькотіла Надя. — Ось… — показала на свою валізу. — Хочу знайти роботу в Києві…

— Макаре, це та твоя селючка, колишня? — руда дівчина окинула Надю зневажливим поглядом. — Ти ж казав, що кинув її!

— Я… Еее… Надю, тут така справа… Я живу з Мариною. Пробач. Мав сказати раніше. 

 — Як живеш? — Надя все ще сподівалася, що це якась помилка. Може вони просто сусіди, разом квартиру знімають. І Макар просто хотів сказати, що в нього немає місця для Наді. Хоча  разом із тим вона вже зрозуміла, що і як, але продовжувала чіплятися за соломинку. 

— Ну ти ж не думала, що я реально буду тут жити рік сам в очікувані тебе? — перепитав він. — У чоловіків є певні потреби. Мені було незручно рвати з тобою по телефону. Все ж, ми довго зустрічалися. Пробач. 

Продовження - щодня о 21.00!
Додавайте книгу  "Віра і Надія" в бібліотеку та підписуйтесь на авторку, щоб не пропустити найцікавішого!