Вчора вечером, прийшовши з роботи добре так вимотаний. Але у думках тримаючи що потрібно сісти та писати. Само дисципліна так сказати. Після вечері, відкрив ноут.
- Ну що продовжимо історію Вести.
Але втома дає про себе знати, і як говориться валиться все з рук.
Відкрив Букнет, статистику. За сьогодні одна людина читала книгу. Другій книзі щось взагалі пороблено лежить нікого не чіпає і її ніхто не трогає.
І одразу думки, які мучать я впевнений багатьох авторів. А навіщо я це роблю, нікому не цікаві ті мої каракулі. Випив чайочок і ліг спати. Ніч письменництва не получилась.
Але сьогодні відрив вже по привичці статистику у другій половині дня. І вісім переглядів. Я розумію що для авторів з великою аудиторією це зовсім нічого. Але для мене це стало тим, запалом тим що було мені потрібно Ваша підтримка.
Дякую Вам що ви мене є і мене читаєте!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсе у вас вийде. ))) Ось побачите. Потрібно тільки терпіння набратися, та наполегливо працювати. )))
Полiна Крисак, Дякую Вам!
Бувають різні дні. Інколи мене також накриває. Наприклад мій проект з трилером взагалі провальний. Але я його допишу.
Оксана Павелко, Дякую.
О, як воно знайомо, коли ти щодня посміхаєшся одиничним приростам читача. Як радієш кожній циферці, а особливо коли вже двох, а потім трьох значні цифри, а коли з'явилася моя перша тисяча, я взагалі ледь не стрибала від щастя. Також і кожному відстежувачу я радію як маленька дитинка, звісно що добра половина там інших авторів сайту, та все-таки приємно))
А ви десь рекламуєте в соціальних мережах? Скажу із власного досвіду, що від голого інтузіазму автора кількість переглядів повільно збільшується. А інколи одні нулі.
Коментар видалено
Доброго вечора, Ілля. Хочу сказати, що Ви дійсно не один в цьому. Сам іноді задаю собі таке запитання "А навіщо я це роблю, вкладаю в це роки свойого життя, сили, частичку души, і так далі, коли немає належного відгуку, може, я роблю це дарма?" Але потім освідомлюю, хоча зараз в мене не так багато читачів, але вони є, і їм дійсно подобаються мої твори. До того ж перечитую те що вже написав, а це вже порядка 3 книг з циклу, бачу яких живих та цікавих персонажів я створив, які живуть своїм життям в вигаданому мною всесвіті, й все встає на свої місця. Тому, ніколи не треба здаватися, а йти до самого кінця, якби важко там не було. Бо в самому кінці кожну людину, яка виявила завзятість, і не здалася - чекає винагорода, а в випадку з письменниками - читачі, коментарі, і задоволення від того, що ти таки дійсно закінчив свою історію) Сподіваюся, мої слова допоможуть вам зрозуміти, що Ви не одні, і весь цей шлях зробили недаремно)
Богдан Мостіпан, Дякую за підтримку!
Не написав в блозі, після того як побачив читачів. Відкинув усі справи, сів і почав писати. Часу було мало, але бажання створювати щось нове зашкалювали
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати