Доброго  дня,  мої  найкращі!

    Якщо  ви   ще  не  бачили,  сьогодні  діє  знижка  -20%  на   книгу  "Мрії  здійснюються! або Стерво в придачу". Весела,  легка  і  емоційна  історія.  

aDk0bKj9

Анотація до книги "Мрії здійснюються! або Стерво в придачу"

- Послухай, Поліно, це вже зайшло занадто далеко. Давай підписувати мирову. - намагаюсь говорити спокійно, хоч після всього, хочеться скрутити гадині шийку.
- Чого це раптом? Хлопчик злякався, що отримає від татуся не компанію, а пенделя під зад? - стискаю зуби до скреготу і подумки рахую до десяти.
- Наша війна не вигідна ні мені, ні тобі. Сама знаєш. Жоден з нас ні перемогти ні програти не може. - вона відкрила рот щоб заперечити, та я зупиняю її піднявши долоню, мовляв, "дослухай". - В мене є одна пропозиція, яка допоможе нам обом залишитись в виграші. - вона складає руки на грудях і підіймає брови. Роблю глибокий вдих-видих і продовжую. - Виходь за мене заміж...

# Емоційно
# Пристрасно
# Протистояння характерів
# Гумор
# Фіктивні  відносини
# Шалене кохання
18+

    Не  можу  не  нагадати  про  нову  історію  кохання.  ❤️  Історія   тільки   набирає   обертів  і  обіцяє  бути  дуже  емоційною  і  пристрасною. Оновлення  історії  щодня  окрім  середи  і  неділі.

      Де   в   біса   носить  того  бухгалтера? - дивлюсь на   годинник   і   підходжу   до   вікна.   Восьма   сорок.   Вона   вже   спізнилась   на   десять   хвилин.   Наче   в    мене    справ   інших    немає.   Якби   не   прохання   Ганни ,    вже   б   відмовив   їй   навіть    без   розмови.  Ненавиджу   коли    працівники   спізнюються.   А   вона   ще   навіть   не   працівник.   Настрій   жахливий.   Хочеться   на   комусь   зірватись.  Відчуваю,   що  жертва   скоро   знайдеться.   Васильович   вже   мабуть    чекає   мене,     а   я   змушений   чекати    дівчину,   якій    типу   потрібна   робота.    Якби   дійсно    була    потрібна,   вона   б   мене    чекала,   а   не    навпаки.    В   двері   тихенько   постукали.  Невже   припливла,   принцеса. 
     - Заходьте! -  гаркнув   не   розвертаючись. 
     - Доброго   дня.   Пробачте    за   спізнення.  -  моє   серце   прискорило   ритм   лише   від   цього    тихого,   ніжного    голосу.  Голосу   з   минулого.    Не    може    бути.  Цього   просто   не   може   бути .   Розвернувся   і    очманів...   Це   дійсно    вона.   Даша   Савицька.   Вона    теж    застигла   з   відкритим   ротом.   А   я    чорт    забирай    потонув   в    блакитних    очах,   наче    не    було    цих    шести    років.   Тіло   напружилось,   дихання    збилось    і   в   горлі   пустеля    Сахара.   Все   як   тоді.   В   іншому    житті.    Вона   трохи   змінилась,   тіло   стало   ще   більш   жіночним   і   спокусливим.   Я   добре   пам'ятаю   що   там   під   одягом.   Добре    пам'ятаю   кожну   родимку   і   кожну    клітинку.   Колись   я   обожнював    вивчати   її    тіло   губами.  

     Скільки    разів    я    уявляв   нашу   зустріч   і    прокручував   в   голові   все    що   хотів    би   їй    сказати.   Я    намагався   забути    її,   намагався  зненавидіти    за    все   що   вона    зробила,   сподівався   що   більше   ніколи   її   не   побачу,    а зараз...   Зараз   не   можу   вдихнути   повітря.  Наче    знов   той    самий    закоханий   до   нестями    дурник.    Дурник ,   яким    вона    так   майстерно    маніпулювала    і    якого     врешті-решт    безжально    розчавила... 

Наступна  глава   буде  завтра  зранку. )))

Буду  дуже   вдячна  за  коментарі  і  сердечка.   Ваша  підтримка   безцінна.  ДЯКУЮ!!!  ❤️   

Гарного  дня.

Бережіть  себе  і  своїх  близьких.

Ваша  Тетяна Калинова.