СЕКРЕТАРКА У СПАДОК

Вибігаю з кімнати та направляюся до Тимура. Він точно скаже, що я хвора на всю голову і тарганів треба не з квартири виводити, а з моєї голови.

Стукаю до спальні боса. Тиша. Ну звісно, тиша, бо людина спить в таку рань!! 
Я не маю вибору, треба заходити.

Відкриваю двері й в кімнаті панує темрява, бо вікна закриті цупкими шторами які не пропускають промені сонця. Та я добре бачу, як чоловік лежить у своєму ліжку та міцно спить. 

Підходжу й на декілька секунд завмираю, бо вагаюся, але все ж наважуюся та легко торкаюся руки Тимура, щоб розбудити його, але він не реагує. Тому, трохи нахиляюся над чоловіком та торкаюся плеча.

Він одразу ж хватає мене за плечі та перекидає на ліжко й нависає наді мною. Рельєфні м'язи рук знаходяться по два боки мого обличчя, перед яким знаходиться обличчя боса. Він важко дихає та дивиться на мене. Я роблю те ж саме, навіть не намагаюся вилізти з цієї пастки.

Не розумію, що це за реакція така у мене. Я не хочу, щоб він припинив цей пронизливий погляд. Схоже, 5 ранку погано на мене впливає.

Чоловік не припиняє зоровий контакт і легко проводить рукою по моєму волоссі та повільно нахиляється до мене.

— Ніко… — промовляє коли його губи в декількох міліметрах від моїх. — Ти пахнеш ваніллю, — тягнеться до моїх губ та я ніби в секунді приходжу до тями.

Розумію, що зараз відбувається і мені стає страшно. Я не хочу бути тут, не хочу, щоб він був поруч зі мною і цілував мене, торкався.

— Тимуре, — зі сльозами на очах промовляю його ім'я. — Відпусти мене… — чоловік ніби сам приходить до тями й різко встає.

— Що ти тут робиш? Ще й в такому вигляді?

Запрошую до телеграм-каналу✨ де ділюся маленькими спойлерами на нові розділи та новинками❤️

Stacy_veister