Деколи здається, що наше суспільство просто тоне у стереотипах. Ми навіть не помічаємо, як вони впливають на наше сприйняття людей, професій, диктують правила поведінки й визначають, що «можна», а що «не можна».

От нещодавно почала читати книгу колеги, і знаєте що? Головна героїня – вчителька. І це ніби автоматично означає, що вона має бути скромною, правильною, уникати будь-яких авантюр, які можуть її скомпрометувати. А якщо раптом наважиться на щось нестандартне – наприклад, на публічний поцілунок чи відверте фото – отримає хвилю хейту та косі погляди.

А тепер інший приклад – бізнес. Жінка в ролі керівника? Ой, ну це ж «щось за гранню», «занадто складно», «вона не впорається». Бо жінка апріорі повинна бути м’якою та поступливою, а керівник – твердим і рішучим. І якщо чоловік жорсткий та наполегливий – він лідер. А якщо жінка? Вона «безсердечна кар’єристка».

Чому жінкам досі доводиться доводити, що вони мають право бути амбітними, рішучими, ризикувати та не боятися осуду? Чому ми дозволяємо стереотипам визначати, якими нам бути?

А ви стикалися з подібними упередженнями?

Мій новий роман – "Кохання у стилі Forbes" про жінку, яка хоче керувати бізнесом, а не просто носити красиве прізвище. Про те, як їй доводиться доводити свою компетентність у світі, де конкуренція жорстка, а упередження – ще жорсткіші.

Будемо розбиратися разом! Перша глава вже доступна на сайті – чекаю ваших вражень!