Нарешті вона це зробила!
Полум*яний привіт! В минулих блогах я вже писала про те що роман Квіти для Люсі підходить до фіналу. Врешті залишилося декілька розділів. Тому принесла вам свіжий уривок, щоб вас зацікавити:
— Наречена ви згодна? — перепитує реєстратор.
— Я...Я не знаю, — кажу розгублено й всі погляди присутніх зупиняються на мені. Антон нервово всміхається.
— Люся, як це не знаєш? Що за дитячий садок? — шипить мій наречений.
— Гаразд ти маєш рацію. Тому я кажу ні. Пробач, але я не вийду за тебе. Це буде несправедливо.
— Люся, що з тобою? Ми ж домовилися. Я думав ти згодна спробувати.
— Так, тобто ні. Антон ти хороший хлопець та я не люблю тебе. А щоб бути щасливою мені потрібно як мінімум вийти за чоловіка якого я кохатиму.
— Люся, це не проблема. Можливо згодом ми з тобою станемо близькі. Й ти мене полюбиш, — говорить Антон.
— Ні, цього не станеться. Пробач, — промовляю.
— Люся, як це розуміти? — питає схвильована мама Антона. Вона підходить до мене й розглядає наче божевільну.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Зацікавили)) Обов'язково загляну до вашої книги. Натхнення ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати