Біляш і Роза йшли вечірньою набережною. Вийшовши до Ланжерона, вони зупинилися й кілька хвилин просто тупо витріщалися на море. — Я це… — невпевнено раптом промовив Біляш. — Взагалі… люблю тебе, коротше! Сказавши

Вітаю всю Громаду, а особливо Тебе мій Постійний Читач! Я почав поблікувати збірку Вишневий сад. Що ж її написання не закінчилось, і по нині, шукаючи свій артефакт, серед пилу та осколків. Проте, гадаю, і це наобхідність, скорочу

Всім привіт! Пам’ятаєте мою книгу “Неприборканий трофей” про кримінального авторитета та дівчину, яка його врятувала? Захар Грозовський знайшов своє щастя зі Сніжаною, а от його брати досі самотні. Не годиться таким

Вітаю! Схоже скандал і цікаві пригоди таки неминучі. ✨✨✨ — Брате, розслабся. — спокійно просить він. — Це ж лише елементарна ввічливість... Даманський молодший хмуриться і невдоволено гарчить. —

Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Хоч мій твір «Посмертя. Посмертна гра» вже давно опублікований на Букнеті, проте, можливо, ще є люди, які не знайомі з ним. А як краще познайомитися із книгою, аби мати уяву, на що очікувати