Щоденник автора ― рубрика,

в якій я хочу ділитися

 цікавими чи не дуже митями з процесу письма.

Так би мовити, на пам'ять нащадкам

Як відомо, роман "Пори року. Зникнення Зими" знаходиться в процесі редагування. Сьогодні хочу розповісти про те, як це в мене відбувається.

Короткий звіт:

✍️Відредаговано 12 розділів (на Букнеті оновлено);

✍️Пролог видалений (замість нього додано "З листа Агап до Астрея");

✍️Додалося розмежування на дві частини (з 1-го по 10-й розділи — Частина перша, з 11-го й до фіналу — Частина друга). А також доданий новий перехід між частинами. На жаль, оновити його тут я не можу, бо не бачу функції "міняти місцями розділи". Тому було прийнято рішення поділитися цією частинкою з вами в новоствореному телеграм-каналі Письменницьке??hannatru_writer. Доєднуйтеся! Обіцяю, часто вам там не набридатиму =)))

✍️Було:

Слів: 153 912

Символів: 957 567

✍️Стало:

Слів: 120 705

Символів: 802 967

✍️"Ітого":

Слів: -33 207

Символів: -154 600

Редагування — нормальний процес роботи над книгою. Але варто до нього приступати лиш тоді, коли пройшла перша любов до власного творіння, бо інакше не вийде ввімкнути безжального внутрішнього критика на повну потужність. Чому це необхідно? Проведімо аналогію: коли ми закохані в когось, то не бачимо недоліків, а вони ж то є! Ніхто неідеальний. Так само і з текстом. Якщо ми перечитуємо написане і нам прямо всьо-всьо-всьо подобається, нічого путнього від редагування не вийде. Хіба що над помилками попрацюємо, але це насправді не основна ціль редагування. Щонайважливіше особисто для мене — змістова складова, форма побудови речень, шукання водички, пропрацювання діалогів... Дуже багато доводиться вирізати, переписувати, дописувати. Часом над одним не те що абзацом, реченням доводиться сидіти годинами, щоб віднайти ту саму правильну форму передачі думки.

Етапи редагування

1. Читання розділу в паперовому вигляді. Це допомагає по-новому подивитися на текст і виявити перші недоліки. 

2. Безпосереднє редагування вже на ноуті.

3. Перечитування з іншого пристрою (в моєму випадку з читалки на телефоні). 

4. Вносимо правки на ноуті.

5. Бета-рідери. Це моя сестра та чоловік. Сестра висилає граматичні правки, а чоловік підказує щось з боку читача (отут щось по-непонятному й т.д.).

6. Знову вносимо правки.

7. Знову перечитуємо з іншого пристрою, а потім ще й на папері.

8. І найважливіший пункт: вчасно зупинитися! А внутрішнього критика замкнути десь в чулані і дати собі змогу нарешті насолодитися текстом.

Тому редагування для мене хоч і захопливий процес, але доволі виснажливий, за відчуттями навіть складніший за саме написання. А далі робота над текстом буде ще цікавішою, бо 23 лютого я стала мамою =))) Так що робоче місце відтепер виглядає якось так:

Незважаючи на великі зміни в житті

Будемо створювати й далі казку в реальному світі

✨✨✨