Вітаю всіх!
Починаю свій шлях на цьому сайті, сподіваюсь він буде вдалим))
Давно вже хотіла щось своє написати, але все відкладала ..чекаючи вдалого моменту, коли буде вільний час, чи може коли вже напишу повністю те що хочу, а потім ще три роки буду доводити то до "належного стану" аби людям не соромно було показати. То вже і не хотілось нічого...останні 5 років поки я нічого не робила, а все думала про те як зроблю))
Коротше кажучи, осьо моя творчість, читайте, а кому не подобається - не читайте, мені все одно))
А гештальт я то зараз таки закрию, і нічого ви мені не зробите))))
P.s: вже уявляю себе відомою на весь світ авторкою, посеред Голівуду на пресконференції, говорячою: "Дякую собі, за те що я не здавалась, і щось робила, і почала хоч якось, все таки краще ніж зовсім нічого, да? Тож аби щось вміти - просто робіть, а потім навчитесь в процесі".
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю. З мене підписка. Для мене письмо також як хобі. Те, що допомагає мені випустити пару і втекти від сьогодення . Особливо люблю робити логічні розрахунки.
Трішки ознайомилася з вашою роботою. Пишете досить гарно.
Не люблю робити з себе зарозумілу, можливо навіть взагалі зря лізу зі своїми порадами, бо й сама ще вчуся. Дозвольте вам порадити корисну інфу від Стівена Кінга. В нього є гарні й корисні посібники: "Все що треба знати, щоб стати успішним письменником" , "Як писати книги. Мемуари про ремесло". Можливо не дословні назви, я переклала з російської, ті що маю в своїй "бібліотеці". Вони в мене ледь не настільні.
Я свою першу книгу теж ось так я ви писала)) . Теж хотілося по більше опису, щоб все до найменшої дрібниці, поки мені не пояснили, що саме змушує читача відкласти книгу на "якось небуть потім".
Успіху вам.
Eva Northman, О так. Письмово все одно так не донесеш свою думку, як хотілось би. Як я люблю казати - кожен бачить під своїм кутом. Успіху у творчості))
Вітаю в нашій родині))
PS: а тепер в нашій спільній уяві ми б'ємося за першість, спочатку ми штовхаємося, а потім ви мене кОпаєте носком туфлі по гомілці, і мені так боляче, що я не витримую і даю вам сумочкою, а ви мені у відповідь, потім ми чипляємося пазуристими манікюрами в наші вишукані зачиски від дорогих візажистів і згодом перетворюємося на дві скажені відьми в подраному ганчір'ї з розцарапаними обличчями с копною на головах. І радісні папараці бігають навколо нас, клацають фотокамерами і з усіх сторін навколо нас мікрофони на палках... :))
Оксана Павелко, ахахаххаа геніально! все так і буде!)))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати