Приєднуюся до чудової ідеї Ангеліна Александренко  челендж#цитати 

У свою чергу, хочу запропонувати кілька цитат із нового циклу книг "Кішка, яка гуляла сама по собі". Це серія коротких оповідань про захопливе життя аферистки Софі, яка має загострене почуття справедливості.

"Я люблю афери. Це мій виклик цьому світу, який остаточно загруз у нудотній, контрольованій бюрократії."

"Наступного ранку, я сиділа в маленькій орендованій квартирі на околиці, за чашкою дешевого розчинного еспресо, гортаючи новини на новенькому смартфоні.

Сайт BBC кричав: «Гучне шахрайство! Стартап-міраж виманив мільйони у довірливих інвесторів»"

"Я миттєво оцінила ситуацію. Це не поліція, під прикриттям. Не носили б вони такі костюми, та й замість чемного «нам треба поговорити» вже б давно вибивали двері."

"Я не любила, коли мене ставили перед вибором, у якому насправді вибору немає."

"— Тоді я нагадаю, що чесної гри не існує. Є лише вигідні умови.

Ще й філософ. Прекрасно. Якби я отримувала долар кожного разу, коли чула подібні сентенції від хлопців у дорогих костюмах, зараз би сиділа не тут, а десь на пляжі, попиваючи щось із парасолькою."

"Якщо ви думаєте, що носити перуку в кишені – це дивно, значить, ви не прожили достатньо насиченого життя."

"— Софі, ми ж домовлялися, що якщо ти подзвониш мені вдруге за місяць, це означатиме, що світ летить у прірву.

— О, не хвилюйся. Це просто я лечу у прірву, світ поки що тримається."

"Я вкрала свою першу шоколадку в п’ять років. Випадково. Чесно.

Ну гаразд, майже чесно."

"Я завжди знала, що одного дня поїду до Лондона. Це було неминуче. З моїм талантом і загостреним відчуттям несправедливості (читай: небажанням бути бідною), мені просто потрібно було опинитися у великому місті, де можливостей більше, ніж камер відеоспостереження."