Відкрито передплату на новинку Влади Холод!

Якщо ви любите історії про фіктивні стосунки, проблеми батьків і дітей, з тропами "від ворогів до коханців", з гумором і емоційними гойдалками, то вам має сподобатися роман Влади Холод "ВИМУШЕНА НАРЕЧЕНА"

Вона хоче йому помститись і тому планує втертись в довіру, раз випала можливість. Йому треба, щоб вона прикинулась його нареченою, щоб не забрали доньку... Вимушено разом, у кожного свої цілі, але втрутяться почуття...

Уривок для вас:

Я залишаюсь сама, мов обпльована. Це так образливо. Спочатку Тамара вивалила свою неприязнь, а потім Саша. Він не став на мій бік. А просто звинуватив мене в усьому.  Мене душать сльози. Це їхня родина. Їхня відповідальність. А він повівся як… Я навіть слів підібрати не можу. Але розумію одне — з мене годі! Я вляпалась в цю історію щоб помститися. Але не досягла жодної цілі. Натомість витріпала собі нерви і залишилась крайньою. 

Тож коли залишається нетронутий сніданок і Саша забирає Ксю, щоб відвезти в школу, я розумію — досить цього всього. 

Йду пакувати свої речі. Я хочу додому. Хочу нарешті зняти цю бісову напругу, яка тримає мене останніми днями. Не знаю, що робило мені гірше — коли ми грали в щасливу родину, чи коли останніми днями Саша був холодний і відсторонений. Я сама себе розгойдала на цих емоційних гойдалках. І сама маю це припинити. 

Складаю свої речі, але процес зборів перериває телефонний дзвінок. З подивом бачу номер телефону класної керівниці Ксю. Пригадую, як наказувала їй телефонувати мені в разі проблем. Що ж, бодай одна людина до мене прислухалась. Але я вже не хочу нічого вирішувати.

  — Слухаю, — кажу втомлено в слухавку. 

— Добрий день, хоча, не такий вже і добрий. Ксю знову побила дівчинку, Машу, — каже класна керівниця. 

— Ви телефонували її батьку? — питаю я. 

— Хіба ви не казали телефонувати вам? — перепитує жінка. — Коли сварили, що я дзвоню її тітці.

— Так, я казала. Дякую, що саме так і зробили. Але знаєте… Здається, у мене більше немає повноважень щось вирішувати в цій родині, — на очі знову навертаються сльози. Він же сказав — на мене не можна покластися. 

— Добре, я вас почула, як скажете, тоді дзвонитиму Олександру, — вона зітхає, прощається і дзвінок завершується.

Купуйте книгу "ВИМУШЕНА НАРЕЧЕНА" у перший день передплати та підтримайте авторку!