Не все так безнадійно. Розділ від Даміра!

Вітаю, любі!!!

Запрошую до оновлення роману "Жебрак".

Книга безкоштовна і такою залишатиметься до завершення. 

Уривок.

Краєм ока помічаю, як дівчина наближається до мене, від цього трепет у тілі тільки збільшується. Вона зупиняється біля столу та пильно дивиться на мене, від цього погляду мені стає душно. Не витримую і таки переводжу погляд на дівча.

— Даміре, чому ти жив на вулиці? Невже тобі не було куди піти?

Я нервово кліпаю. Мені найменше хочеться розмов на цю тему. Хоча проігнорувати її запитання буде неповагою до неї. Доки я збираюся думками, Артемія заявляє.

— Якщо не хочеш, не потрібно відповідати.

Я вдячний цій дівчині за її поступливість. Підіймаюся й підійшовши до неї заглядаю у великі красиві очі.

— Маленька, мені не приємно про це говорити. Я б хотів аби оці два тижні мого життя виявилися лише жахливим сном. — на мить замовкаю. — Але я безмежно вдячний тобі, за твою людяність. І чесно, вражений. Ти не з’ясовувала хто я, а просто зробила добру справу.

— Даміре, не змушуй червоніти. Я не могла вчинити по-іншому. Тому давай не будемо підіймати цю тему. Бо від неї я почуваюся не дуже. Я просто щаслива, що зробила те, що зробила. Бо по-іншому я не вмію.

Я нервово ковтаю. Бо ж розумію, якби цієї крихітки не було поруч, то мене б чекала зовсім інша участь. Ледь стримую себе аби не пригорнути дівчину. Емоції переповнюють мене, та окрім вдячності до цієї малої, я почуваю ще й шалений потяг.

Дівчина зітхає й заглядає мені в очі.

— Даміре, я піду до себе переодягнуся, а ти можеш або залишитися тут, ані то ходімо проведу тебе у твою спальню.

— Ні, маленька, я краще залишуся тут. Пориюся у гуглі. Може дізнаюся, як моя колишня поживає без мене.

Артемія посміхається та з іронією питає.

— Невже скучив?

Тепер посміхаюся я та невдоволено з іронією відмахуюся.

— Ти навіть не уявляєш як...

— Не нервуй, Даміре, я впевнена, що в Олексія Івановича вийде все повернути на свої місця.

Дівчина розвернувшись йде. Дивлюся їй у слід й захоплююся нею. Наче чужа, але яка турботлива та дбайлива...

Читати книгу тут...

Приємного читання!!!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Не можу цього не показати (˵ ¬ᴗ¬˵)
ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку, щоб не пропустити оновлення) “— Помада? Куточки губ юнака опустилися вниз. — Покажи. — Вимагав він, стукнувши тростиною по кам'яній підлозі. Звук
Дві гарячих знижки❤️
Привіт, мої любі Спокусники! Сьогодні діють знижки на дві запальних, гарячих, з гумором та гарними емоціями книги. «Нахаба в моєму будинку» 20% Ми дивилися одне на одного, й нам було добре. Я знала, що він відчуває
...
Напишу тобі лист. Відправляти не буду. Ти — мертвий. Я збираю колекцію снів Замість фото в сімейний альбом. Мені кажуть — це хист: Ти також був свавольний, упертий. Залишилося місце порожнє за нашим родинним столом. Я
Підняття ціни і зміна графіку!
Доброї ночі. Невеличке повідомлення для читачів "Демон на мою голову". Накопичилося багато справ, тому не встигаю з завтрашнім оновленням. Запланований розділ вийде у суботу о 8.00. Сьогодні буде лише спойлер. –
Дорожна мапа Чіллверс
(загадково посміхається) Вітаю. Радий, що ви тут, і вже готові. А якщо ще ні, то... влаштовуйтесь зручніше, і ми почнемо занурення. (Чекає поки всі зосередяться, загадково посміхаючись) От і добре. (Відкидається на спинку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше