Не все так безнадійно. Розділ від Даміра!

Вітаю, любі!!!

Запрошую до оновлення роману "Жебрак".

Книга безкоштовна і такою залишатиметься до завершення. 

Уривок.

Краєм ока помічаю, як дівчина наближається до мене, від цього трепет у тілі тільки збільшується. Вона зупиняється біля столу та пильно дивиться на мене, від цього погляду мені стає душно. Не витримую і таки переводжу погляд на дівча.

— Даміре, чому ти жив на вулиці? Невже тобі не було куди піти?

Я нервово кліпаю. Мені найменше хочеться розмов на цю тему. Хоча проігнорувати її запитання буде неповагою до неї. Доки я збираюся думками, Артемія заявляє.

— Якщо не хочеш, не потрібно відповідати.

Я вдячний цій дівчині за її поступливість. Підіймаюся й підійшовши до неї заглядаю у великі красиві очі.

— Маленька, мені не приємно про це говорити. Я б хотів аби оці два тижні мого життя виявилися лише жахливим сном. — на мить замовкаю. — Але я безмежно вдячний тобі, за твою людяність. І чесно, вражений. Ти не з’ясовувала хто я, а просто зробила добру справу.

— Даміре, не змушуй червоніти. Я не могла вчинити по-іншому. Тому давай не будемо підіймати цю тему. Бо від неї я почуваюся не дуже. Я просто щаслива, що зробила те, що зробила. Бо по-іншому я не вмію.

Я нервово ковтаю. Бо ж розумію, якби цієї крихітки не було поруч, то мене б чекала зовсім інша участь. Ледь стримую себе аби не пригорнути дівчину. Емоції переповнюють мене, та окрім вдячності до цієї малої, я почуваю ще й шалений потяг.

Дівчина зітхає й заглядає мені в очі.

— Даміре, я піду до себе переодягнуся, а ти можеш або залишитися тут, ані то ходімо проведу тебе у твою спальню.

— Ні, маленька, я краще залишуся тут. Пориюся у гуглі. Може дізнаюся, як моя колишня поживає без мене.

Артемія посміхається та з іронією питає.

— Невже скучив?

Тепер посміхаюся я та невдоволено з іронією відмахуюся.

— Ти навіть не уявляєш як...

— Не нервуй, Даміре, я впевнена, що в Олексія Івановича вийде все повернути на свої місця.

Дівчина розвернувшись йде. Дивлюся їй у слід й захоплююся нею. Наче чужа, але яка турботлива та дбайлива...

Читати книгу тут...

Приємного читання!!!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Звязда!
Вчора вийшла на свободу і весь день відчувала себе так: Бо я не знаю, хто всі ці люди, окрім Елани, яка читає в рамках марафону "Прочитай мене 2", і звідки вони увірвалися в дикий світ "Котик для Вищого" Нуарне
Що за секрети у новому розділі?
Привіт❤️ А хто це тут завітав у гості до Кіри? Впізнали? Це Вадим (із ним ви вже знайомі з книги «Заборонений рай»). У новому розділі "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ" дізнаєтеся про внутрішніх демонів, що не дають
⚜️ Візуали до "Полонянка хижака" ⚜️
✨️ ​Візуали до нового розділу "ПОЛОНЯНКА ХИЖАКА" ✨️ ♥️ Розділ, після якого серце точно заб’ється швидше… Марк нарешті отримує те, чого так довго чекав від Аліси. Але прогулянка перетворюється
Як ваша щелепа? Не болить?
Вчора не встигла кинути візуал до першого танцю Елларіель та Ксарена. Тому кидаю сюди (у розділ також вже додала) Зображення клікабельне (посилання на розділ) - Подаруєте мені танець? Я ледь усміхнулася. А тоді сміливо
✿цікаве з книги✿
Я поневолі торкнулась грудини, наче боялася що серце вистрибне з неї і устрибає. – Мдє…яке воно велике…вражає..– почула я знайомий голос з металевими нотками. Я відчула, як у мене від кінчика хвоста до
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше