Що для вас означає “жива” історія?

Відповідаю на питання читачів і слухачів. День перший. 

— Ви часто говорите про унікальність і глибину в літературі. Що для вас означає “жива” історія? 

— “Жива” історія — це не просто правильно побудований сюжет чи вдало підібрані слова. Це історія, яка відчувається справжньою, в якій герої не грають ролі, а існують, дихають, сумніваються, помиляються, шукають. Вона не кричить про свою драму, не намагається бути правильною чи вигідною ринку, не женеться за трендами — вона просто є. Жива історія народжується там, де є внутрішня правда, де автор не боїться дивитися глибоко — у людську природу, у суперечливість почуттів, у біль і красу життя. Вона не боїться залишати питання без відповідей, бо життя теж не дає готових рішень. Вона може бути лаконічною чи деталізованою, легкою чи складною, але завжди — справжньою. Такі історії впізнаєш не за жанром чи стилем, а за відчуттям після прочитання. Вони залишають щось у душі — не просто інформацію, а емоцію, думку, відлуння. Вони не забуваються наступного дня, бо не є просто розвагою. Вони нагадують про щось важливе, повертають людину до себе. І я пишу саме такі історії. Не тому, що так треба, а тому, що інакше не можу.

А що для Вас "жива" історія? Наведіть приклади таких, будь ласка. Можливо, хтось шукає саме цю книгу...