Зазирнемо крізь завісу.

   

Ви любите підглядати за чужим життям? Хто ж не любить! Особливо, коли воно наповнене пристрастю, інтригами та скандалами. Вона — коханка. (Та й ще й з чоловіком!)Він — одружений. Їхній роман — це буря емоцій, ризикованих зустрічей та заборонених бажань. Як далеко вони готові зайти?

Дізнайтеся всі подробиці в  книзі. "Поверни мене"!

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

Прода вже на сайті! Не пропустіть шанс відчути справжній вир емоцій.

Уривок:

 

У кімнаті розкиданий безлад. На столі порожня пляшка віскі, поруч – келих із залишками напою. Диван не застелений, на підлозі – розкидані папери, журнали з рецептами й футболка, яку я кинув, повернувшись з роботи. Такий собі скорочений день у мене.Дім більше не здається мені домом. Це просто місце, де я ховаюся від усього.

 

Телефон лежить переді мною, екран блимає від нових повідомлень. Я не хочу їх відкривати. Знаю, що більшість – це або колеги, або ті, кому я зараз зовсім не хочу відповідати. Але є одна людина, якій я мушу написати.

 

 

Я набираю повідомлення:

«Аліс, ну  приїдь. Нам треба поговорити. Це важливо».

 

Рука завмирає над кнопкою "Відправити". А що, якщо вона навіть не прочитає? Чи якщо прочитає, але проігнорує? Або відповість щось різке, що ще сильніше розіб'є мені серце?

 

Секунди перетворюються на хвилини, а я все ще дивлюся на екран, мов загіпнотизований. Випиваю останній ковток віскі й уже майже натискаю «відправити», як чую за спиною жіночій  голос.

 

– Ну що? Відправляй… – голос м’який, із нотками сарказму.

 

Я повертаюся. Вона стоїть у дверях кухні. Світло лампи вигідно підкреслює її фігуру, а тонкий запах її парфумів витає у повітрі.

 

– Не втручайся, – кажу сухо, відкладаючи телефон на стіл.

 

– Не втручайся? Ти справді думаєш, що я тут просто так? – вона підходить ближче, сідає на стілець навпроти мене. Її пальці легко торкаються мого келиха, вона грайливо крутить його в руках. – Олег, ми дорослі люди. Я знаю, чому ти п’єш, і знаю, кого намагаєшся повернути.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше