"ОЙ, ЮРО, НЕ ЗАРІКАЙСЯ!" - це історія кохання двох сильних особистостей, кожен з которих має право на помилки, але бажає їх виправити.

"Уночі я розслабився і ляпнув те, що не повинен був. Раніше, у якому б стані я не перебував, завжди контролював свій язик. І ніколи нікого зі своїх партнерок не називав коханою, навіть якщо відчував до них щось більше, ніж звичайну хтивість. Хоча, якщо чесно, так далеко в стосунках я жодного разу ще не заходив. Зазвичай усі мої зв’язки закінчувалися набагато раніше.

Ми з Оленою разом уже понад місяць, і сьогодні вона дала мені ключі від своєї квартири. Що мені із цим робити? Те, що я почув уночі від неї, та й потім сказав сам… Невже «кохаю» – це саме те, що я відчуваю до цієї жінки?? Мені треба розібратися в цьому всьому. І для цього потрібен час. А поки що… поки що я просто ігнорую те, що сталося з нами вночі. Як і Олена…

Можливо, я себе просто накручую? І їй не потрібно від мене нічого більшого, ніж класний секс? Якщо це так, то мені навіть трохи стає прикро. А з іншого боку… Адже це ідеальні стосунки, у моєму розумінні. Це ж те, чого я все життя хотів?! Й отримав… Я маю радіти?"

"Ось і все, казка закінчилася. Я знала, що саме так усе й буде, але я повинна була спробувати. Тягнути більше не можна, дуже скоро спостережливе око колишнього мента напевно помітить ознаки вагітності.

І я вирішила дати йому шанс. Картопля фрі була не дуже тонким натяком, але, або Юра не зрозумів, або вдав… Проте моя совість чиста й руки розв’язані. Я запропонувала – він відмовився.

Отже, я отримала те, що хотіла – я вагітна! Коли Юра поїхав у відрядження, я, порахувавши, що в мене затримка вже понад тиждень, скупила в навколишніх аптеках усі можливі тести на вагітність, і вони одностайно визнали мене найщасливішою людиною у світі!

Я стану матір’ю! Збувається моя мрія! Я вагітна. Я вагітна! Повторюю ці два слова як заклинання і радію, як дитина льодянику. Мене трохи мучить совість, що я пішла на це без згоди партнера. Юрист у мені протестує, проте жінка радіє!"