Вітаю вас, мої любі дівчатка!

Як і вказано у назві, маю для вас декілька новин.

По-перше: Побачивши якось челендж від вигадниці Олесі Глазунової #Квітковий характер, я замислилась… А якби мої чоловіки були овочами або рослинами, то якими саме? І звісно, перше що спало на думку, це Дениска і лимони. А все тому, що кожного разу, коли десь спливає згадка про лимони, мої письменниці коліжаночки (кохаю вас безмежно) завжди згадують мого недолугого боса. Я так підозрюю, що все це через обкладинку та пікантний лимончик на причинному місці… але це не точно ?

Після цього, мою фантазію вже неможливо було зупинити, а тому зустрічайте:

Дениска і Аделька з книги «Мій недолугий бос»

Денис Вікторович - соковитий бос-лимон, кисленький лише на початку.

Аделіна – справжня Венерина-мухоловка, спіймала унітазного короля на любовний гачок, поки він мріяв про свої контракти.

Софія і Девід з книги «Дівчина друга. Той самий день»

Софія - граційна та витончена орхідея, яка розквітає знову і знову, відкриваючи в собі нові таланти.

Девід - впертий гарбуз. Спитаєте чому? Сама не знаю. Перше, що прийшло мені в голову коли я подумала про цього хлопчика. Можливо тому, що він так само яскравий, загадковий і… впертий. Але лише такий наполегливий та непробивний овоч зміг добитися прихильності чарівної Софії.

Хоча, моя подружка ніжно називає його солодким мороженком. А що? Я не проти)

Аліна і Слава з книги «Вихор почуттів»

Аліна у мене асоціюється не з квіткою, а з ніжним метеликом, а тому мені довелось пошукати на просторах інтернету щось подібне. Як же я була здивована, що така квітка насправді існує.

Чому ж метелик? Думаю, якщо ви читали цю книгу, то ви мене підтримаєте. Дівчинка з дитячого будинку, яка ні на що не розраховувала в цьому житті, волею долі зі звичайної гусениці, перетворюється на яскравого впевненого в собі метелика.

Слава - він і в Африці Слава) Твердолобий геній з золотими руками, який через свої не дуже вдалі минулі стосунки боїться  довіряти жінкам. Саме тому він і асоціюється умене з ліщиною) Хто полюбляє цей горішок розуміє, як не просто дістати смаколик з твердої шкаралупи. Але Аліні це вдалося.

На цьому моменті я мала сказати вам "Дякую за увагу", але...  якщо я не зроблю цей спойлер зараз, то так і буду тягнути далі. А тому

По-друге: нові герої

Катя і Антон з книги «Кохане стерво», яку я планую почати публікувати найближчим часом.

Так-так, та сама Катя, сестра Аліни. Безбашена, строптива, загадкова. Та чи достатньо цього, щоб опиратись, коли зустрічаєшся лоб в лоб з тим, хто дратує тебе лише своїм існуванням?

Саме тому Катя для мене це кактус. Колючий, неприступний, але при належному догляді може здивувати своїм ніжним цвітінням.

Антон - непередбачуваний, як огірок з гіркою попкою) але у мене він асоціюється не з огірком, а саме з помідором. Сортовим, відбірним помідором, який лише натякає, що він такий як всі, бо виглядає наче так само, пахне так само, а чи такий самий він на смак?

Тиць сюди щоб бути в курсі новинок та ловити подарунки (не лише від мене).

Ось тут я вам кажу: Дякую за увагу і зустрінемось на сторінках старих та нових історій.

Обіймаю. Ваша Ксенія Стілець.