Підписався. Спробую знайти час та почитати! Тим більше в мене зараз так би мовити творча пауза.
Але!!! Написання всього тексту великими буквами може сприйматись як нахабство))) це ще з часів корпоративної етики, памʼятаю, компанії, де я працював. Обережно з цим)))
Вітаю, сама мала та періодично й маю таку проблему. "Часто втрачаю натхнення", тут може бути усе банально, змінити атмосферу. Я у перший рік своєї творчості коли вигорала йшла куди ноги несуть, в парк, в кафе, їздила в ботанічний парк та шукала краєвиди, щоб це могло надихнути. Чи просто спостерігала за людьми та розвивала думку: "а яка у них історія?". Чи все може бути куди складніше, це вже витікає в друге речення в блозі. Відповідаючи на це й перше приходить питання:
"А як ви вважаєте? Вам цікаво писати/читати власний твір?"
Як колись сказала моя улюблена авторка: "Пишіть з душею Якщо автор не горить книгою, це відчувається. Тому любите своїх героїв, довіряйте їм і вкладайте в книгу не лише сили та час, а й душу, а читачі — ті, що стовідсотково ваші, знайдуться."
Тому не зупиняйтесь на досягнутому, а продовжуйте писати, головне, щоб вам це подобалось)
Привіт, любі Спокусники! Скоро фінал! Книга значно зросте в ціні! «Скандальна угода з босом» #1 — Тихіше, Бестіє… ти ж не хочеш, щоб нас хтось почув. Чи хочеш? #2 Тепер моє розпашіле тіло прохолоджується
Він думав, що може прочитати її за кілька хвилин. Вона була впевнена, що вже давно прочитала його. Здається, вони обоє помилилися... А якщо чоловік спеціально цілує іншу дівчину, дивлячись при цьому тільки на вас... Це ревнощі?
— Гадаєш, проросте? — Воно дуже рідкісне, — відповіла я, акуратно підсипавши ще землі. — Але при правильному догляді і з правильною магією... — Правильною магією? — перепитав він. —
– Сьогодні я хочу спробувати дещо інше, – повільно промовив Нордан. І мені не сподобалося те, як заблищали його очі. – Якісь особливі огаські тортури? – я спробувала говорити з нотками іронії, щоб не видавати
— Зимній — мій господар. Навіть наш з тобою контракт не скасовує його владу над мною. Тільки якщо він помре, я стану вільною. — Але ж необов’язково його вбивати. Можна домовитися, щоб він тебе відпустив. — І
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПідписався. Спробую знайти час та почитати! Тим більше в мене зараз так би мовити творча пауза.
Але!!! Написання всього тексту великими буквами може сприйматись як нахабство))) це ще з часів корпоративної етики, памʼятаю, компанії, де я працював. Обережно з цим)))
Дерещук Олександр, НУ ТОДІ ЛАДНА)))))
Вітаю, сама мала та періодично й маю таку проблему. "Часто втрачаю натхнення", тут може бути усе банально, змінити атмосферу. Я у перший рік своєї творчості коли вигорала йшла куди ноги несуть, в парк, в кафе, їздила в ботанічний парк та шукала краєвиди, щоб це могло надихнути. Чи просто спостерігала за людьми та розвивала думку: "а яка у них історія?". Чи все може бути куди складніше, це вже витікає в друге речення в блозі. Відповідаючи на це й перше приходить питання:
"А як ви вважаєте? Вам цікаво писати/читати власний твір?"
Як колись сказала моя улюблена авторка: "Пишіть з душею Якщо автор не горить книгою, це відчувається. Тому любите своїх героїв, довіряйте їм і вкладайте в книгу не лише сили та час, а й душу, а читачі — ті, що стовідсотково ваші, знайдуться."
Тому не зупиняйтесь на досягнутому, а продовжуйте писати, головне, щоб вам це подобалось)
Анітвела Кі, Дякую)))
Вітаю! Можу порадити приєднатися до груп однодумців, де автори початківці діляться досвідом, читають книги одне одного, та й просто підтримують.
Очеретяна Кішка, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати